Права та обов’язки учнів і батьків у школі

Права учня та його батьків визначають два закони — «Про освіту» № 2145-VIII та «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX. Ключові норми зібрані у статтях 53 і 55 першого та статтях 20 і 25 другого. Школа деталізує їх у статуті та правилах внутрішнього розпорядку, але звузити гарантований законом обсяг прав не може.

Це важлива відмінність. Коли в конфлікті зі школою звучить «у нас такі правила», варто перевірити, чи не суперечать ці правила закону: внутрішній документ закладу стоїть нижче за закон і не скасовує його норм.

Де саме записані права учня і батьків

Основа — стаття 53 Конституції України, за якою кожен має право на освіту. Далі йдуть два закони.

Закон «Про освіту» (№ 2145-VIII) описує загальні правила для всієї системи: стаття 3 — право на освіту, стаття 9 — форми здобуття, стаття 53 — права та обов’язки здобувачів освіти, стаття 55 — права та обов’язки батьків.

Закон «Про повну загальну середню освіту» (№ 463-IX) уточнює їх для школи: стаття 14 — індивідуальна освітня траєкторія, стаття 17 — оцінювання, стаття 20 — учні, стаття 25 — права, обов’язки та відповідальність батьків учнів.

Обидва закони діють у редакції від 31 липня 2026 року — саме цього дня ввели в дію зміни, ухвалені Законом № 4742-IX від 18 грудня 2025 року. Ці зміни торкнулися статті 53 Закону «Про освіту»: абзац про оцінювання виклали в новій редакції — тепер це право на доброчесне оцінювання результатів навчання, — а серед обов’язків учня з’явився новий пункт про дотримання правил академічної доброчесності.

Права учня: що школа зобов’язана забезпечити

Стаття 53 Закону «Про освіту» перелічує права здобувача освіти. Найважливіші для школяра та його родини:

• індивідуальна освітня траєкторія — вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладу, освітніх програм, навчальних предметів і рівня їх складності;
• якісні освітні послуги та доброчесне оцінювання результатів навчання;
• безпечне, здорове та інклюзивне освітнє середовище;
• повага людської гідності й захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою;
• користування бібліотекою та іншою інфраструктурою закладу в установленому ним порядку;
• участь у громадському самоврядуванні закладу — особисто або через законних представників;
• самостійна або через законних представників реєстрація на державних вебплатформах дистанційного навчання.

Дві норми варто винести окремо — вони найконкретніші й найчастіше стають предметом суперечки зі школою.

Право на додаткові консультації. Стаття 20 Закону «Про повну загальну середню освіту» дає учневі право на додаткові індивідуальні чи групові заняття з предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, а також з тих, де його результати нижчі за середній рівень результатів учнів відповідного року навчання в цьому ж закладі. Це не послуга «за домовленістю», а норма закону.

Заборона сторонніх робіт. Частина п’ята статті 53 Закону «Про освіту» забороняє залучати учнів під час освітнього процесу до робіт чи заходів, не пов’язаних з освітньою програмою. Виняток — лише випадки, передбачені рішенням Кабінету Міністрів. Окремо стаття 20 Закону № 463-IX забороняє залучати учнів до заходів, організованих не передбаченими законами воєнізованими формуваннями, політичними партіями та релігійними організаціями (крім випадків, визначених статтею 31 Закону «Про освіту»), а до заходів громадських об’єднань неповнолітніх можна залучати виключно за згодою батьків.

Обов’язки учня

Права йдуть у комплекті з обов’язками — вони в частині третій статті 53. Учень зобов’язаний:

• виконувати вимоги освітньої програми та індивідуального навчального плану (за наявності) й досягти передбачених результатів навчання;
• дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
• відповідально ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточення та довкілля;
• дотримуватися установчих документів і правил внутрішнього розпорядку закладу, а також умов договору про надання освітніх послуг, якщо такий укладено;
• повідомляти керівництво закладу про факти насильства або жорстокого поводження з дітьми.

Перелік не вичерпний: стаття 53 відсилає й до інших прав та обов’язків, передбачених законодавством і установчими документами закладу. Але саме установчі документи — статут, правила розпорядку — не можуть відібрати те, що дав закон.

Права батьків: вибір, інформація, участь

Стаття 55 Закону «Про освіту» починається з норми, яку легко пропустити: виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини, а батьки мають рівні права та обов’язки щодо її освіти. Далі — перелік прав:

• обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дитиною освіти — це правова основа переходу на сімейну, екстернатну чи дистанційну форму навчання;
• захищати права та законні інтереси дитини, звертатися до закладів освіти й органів управління освітою;
• завчасно отримувати інформацію про всі заплановані та позапланові педагогічні, психологічні, медичні й соціологічні заходи, дослідження, обстеження та експерименти — і давати згоду на участь у них дитини;
• брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану;
• отримувати інформацію про діяльність закладу, результати навчання своєї дитини та результати оцінювання якості освіти в закладі;
• брати участь у громадському самоврядуванні закладу, обирати й бути обраними до його органів;
• подавати керівникові заяви про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною і вимагати реагування протягом однієї доби з моменту надходження заяви.

Остання норма — найконкретніший строк у всьому переліку. Якщо йдеться про цькування чи насильство, доба починає спливати з моменту, коли заява надійшла до школи; це стосується й кібербулінгу — булінгу із застосуванням засобів електронних комунікацій, де кривдником і потерпілим можуть бути дитина та будь-який інший учасник колективу закладу освіти, а обов’язковою ознакою залишається систематичність.

Ще одне право дає стаття 25 Закону «Про повну загальну середню освіту»: батьки можуть бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу. Умова погодження обов’язкова, а от підстав для відмови закон не перелічує.

Обов’язки батьків і межа їхньої відповідальності

Обов’язки з частини третьої статті 55 здебільшого виховні: формувати повагу до гідності й прав людини, дбати про фізичне та психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, утверджувати повагу до державної мови та символів, дотримуватися правил закладу й умов договору.

Юридично найвагоміший обов’язок сформульований коротко: сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню передбачених нею результатів навчання. А стаття 25 Закону № 463-IX прямо покладає на батьків відповідальність за здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Свободу у виборі шляху закон при цьому залишає батькам: на сімейній формі вони відповідають ще й за те, щоб результати дитини були не нижчими за державні стандарти (стаття 9 Закону «Про освіту»).

Зворотний бік цієї свободи прописаний у частині четвертій статті 55: органи влади мають поважати право батьків виховувати дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а школа — враховувати ці переконання, якщо це не порушує прав інших учасників освітнього процесу.

Індивідуальна освітня траєкторія і власний темп навчання

Стаття 14 Закону «Про повну загальну середню освіту» описує механізм, який у щоденному спілкуванні зі школою згадують нечасто. Індивідуальна освітня траєкторія — це не пільга для окремих категорій, а право будь-якого учня обрати власні цілі, форму навчання, послідовність вивчення предметів і темп засвоєння програми.

Порядок такий:

1. Батьки подають письмову заяву з обґрунтованими причинами та пропозиціями щодо особливостей засвоєння програми. Для учнів з особливими освітніми потребами заява не потрібна — закон робить для них виняток.
2. Педагогічна рада розглядає, чи спроможний заклад це забезпечити.
3. У разі згоди розробляється індивідуальний навчальний план — педагогами у взаємодії з учнем та батьками. План схвалює педрада, затверджує керівник і підписують батьки.
4. Відмову можна оскаржити керівникові та/або засновнику закладу в порядку Закону «Про звернення громадян».

Індивідуальний навчальний план може передбачати відмінні від загальної програми послідовність, форму й темп засвоєння матеріалу. На екстернатній формі та педагогічному патронажі він складається обов’язково, на сімейній — за бажанням учня та/або його батьків.

Окремо стаття 14 дає учневі право на визнання результатів навчання, здобутих поза школою — шляхом неформальної та/або інформальної освіти. Визнають їх через річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію.

Куди звертатися, якщо права порушують

Обов’язкової черговості закон не встановлює: до освітнього омбудсмена можна звернутися й одразу. Але на практиці зручніше рухатися сходинками — заклад, засновник, далі органи контролю й омбудсмен. Окремий випадок — коли права дитини порушує сам педагог: там діють інші строки й процедура повідомлення про насильство, і ми розібрали їх у матеріалі про те, на що вчитель не має права.

Крок 1. Письмове звернення до школи. Закон визнає і усні, і письмові звернення, проте неформальну розмову важко довести: письмова заява надійно фіксує дату та зміст. За статтею 20 Закону «Про звернення громадян» відповідь має надійти не пізніше місяця від дня надходження звернення, а якщо питання не потребує додаткового вивчення — невідкладно, максимум за п’ятнадцять днів. Продовжити розгляд можна, але загальний строк обмежений сорока п’ятьма днями, і про продовження заявника повідомляють.

Крок 2. Засновник закладу або орган управління освітою. Скарга подається в порядку підлеглості вищому органу чи посадовій особі — це не позбавляє права звернутися до суду.

Крок 3. Освітній омбудсмен. Посада створена статтею 73 Закону «Про освіту»; порядок звернення затверджений постановою Кабінету Міністрів № 491 від 6 червня 2018 року — чинна редакція діє з 10 лютого 2026 року. Що варто знати:

• звернення подається протягом одного року після виявлення порушення;
• форма — паперова або електронна; кваліфікований електронний підпис не потрібен;
• обов’язкові реквізити: прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), суть порушення й вимоги, відомості та факти, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення, дата та підпис, а для електронного звернення — електронна адреса для відповіді або інші контактні дані (телефон чи поштова адреса);
• звернення без цих реквізитів повертають протягом п’яти робочих днів від дня реєстрації;
• повторні звернення з того самого питання не розглядають, якщо перше вирішено по суті; так само не розглядають питання, щодо якого триває судовий розгляд;
• строк розгляду — до одного календарного місяця, загальний — не більш як 45 календарних днів.

Повноваження омбудсмена ширші за консультацію: він надає рекомендації закладам і органам управління, звертається до правоохоронних органів, складає протоколи про адміністративні правопорушення і може представляти інтереси особи в суді.

Зверніть увагу: на сайті служби омбудсмена сторінка з правилами подання досі описує стару редакцію — електронну форму як єдину та десять робочих днів на повернення. Орієнтуйтеся на текст постанови.

Що з цього випливає для вибору форми навчання

Закон дає родині більше свободи, ніж зазвичай припускають. Право обирати форму здобуття освіти належить батькам, право на власний темп засвоєння програми — учневі, а справедливе оцінювання гарантоване незалежно від того, ходить дитина до класу щодня чи навчається дистанційно.

Школа «Акцент» працює саме в цій частині законодавчого поля: дистанційна форма, екстернат і сімейне навчання з офіційним зарахуванням, оцінюванням і свідоцтвом про повну загальну середню освіту, яке має реєстраційний номер у ЄДЕБО. Базові права учня при цьому зберігаються, а от організація навчання та окремі спеціальні правила — хто веде освітній процес, як часто проводять підсумкове оцінювання, чи обов’язковий індивідуальний навчальний план — залежать від обраної форми.