Індивідуальний навчальний план (ІНП) — це документ, що визначає послідовність, форму й темп засвоєння учнем освітніх компонентів освітньої програми. Його розробляють педагогічні працівники школи у взаємодії з учнем та/або батьками, схвалює педагогічна рада, затверджує керівник закладу, а підписують батьки. План не скасовує програму й контрольні роботи — він змінює спосіб їх проходження.
Батьки зазвичай шукають інше слово — «індивідуальний графік». Запит зрозумілий: дитина професійно займається спортом, лікується, живе в іншому часовому поясі або просто випереджає клас на два розділи. Але профільні освітні закони документа з такою назвою не описують, і саме через різницю в словах розмова зі школою часто заходить у глухий кут.
Що таке індивідуальний навчальний план
Визначення закріплене в пункті 11 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту»: це документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів.
Розберімо це на практичні наслідки. План може змінювати три речі:
- послідовність — які теми чи предмети дитина вивчає раніше, а які пізніше;
- форму — як саме відбувається навчання й оцінювання;
- темп — швидше або повільніше, ніж рухається клас.
І чого він не змінює: стаття 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» прямо вимагає, щоб індивідуальний навчальний план забезпечував виконання учнем освітньої програми закладу освіти та передбачав його участь у контрольних заходах. Тобто зміст лишається, змінюється маршрут.
Сам план — інструмент, а не мета. Мета називається індивідуальною освітньою траєкторією: право на неї закріплене у статті 53 Закону «Про освіту» серед прав здобувачів освіти й реалізується через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти. Траєкторія — це напрям, ІНП — документ, який робить його виконуваним для конкретної школи.
Чому школа не оформить «індивідуальний графік навчання»
Словосполучення «індивідуальний графік навчання» не трапляється ні в Законі «Про освіту», ні в Законі «Про повну загальну середню освіту». У розмовній мові й навіть в окремих роз’ясненнях воно вживається, але окремої процедури під цю назву профільні закони не встановлюють.
Графіки в шкільних документах є, і вони службові: графік проведення оцінювання, графік консультацій. Це додатки до основного рішення, а не самостійна підстава змінити режим навчання. Тому запит родини школа оформлює або через індивідуальний навчальний план, або через зміну форми здобуття освіти — інших передбачених законом варіантів немає.
Практичний висновок один, і він економить час: у заяві варто одразу писати «прошу розглянути питання розроблення індивідуального навчального плану», а не «прошу надати індивідуальний графік». Перше формулювання запускає передбачену законом процедуру, друге змушує адміністрацію здогадуватися, що саме мала на увазі родина.
Кому потрібен індивідуальний навчальний план
Стаття 14 Закону «Про повну загальну середню освіту» розрізняє випадки, коли план обов’язковий, і коли він складається за бажанням родини.
| Ситуація дитини | Чи потрібен ІНП | На якій підставі |
|---|---|---|
| Екстернат | Обов’язково | Пряма вимога статті 14 Закону про повну загальну середню освіту |
| Педагогічний патронаж | Обов’язково | Та сама норма |
| Сімейна (домашня) форма | За бажанням учня та/або батьків | Та сама норма |
| Очна чи дистанційна форма | За рішенням педагогічної ради | Письмова заява батьків з обґрунтованими причинами |
| Дитина з особливими освітніми потребами (ООП) | За потреби, разом з індивідуальною програмою розвитку | Окрема процедура: письмова заява батьків для розгляду педагогічною радою не потрібна |
Останній рядок часто дивує батьків, тож варто пояснити окремо. Частина третя статті 14 вимагає письмову заяву батьків для розгляду питання педагогічною радою — і прямо виводить з-під цієї вимоги осіб з особливими освітніми потребами. Потребу такої дитини в індивідуальній програмі розвитку та індивідуальному навчальному плані визначають за висновком інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку. Це не означає, що обидва документи потрібні завжди: закон говорить «за потреби». Докладніше про цей шлях — у статті про інклюзивне навчання та дітей з ООП.
Чим ІНП відрізняється від індивідуальної програми розвитку
Два документи з подібними назвами плутають найчастіше, хоча відповідають вони на різні питання.
| Індивідуальний навчальний план | Індивідуальна програма розвитку (ІПР) | |
|---|---|---|
| Про що документ | Як учень опановує програму: послідовність, форма, темп | Як індивідуалізується навчання дитини з ООП: перелік психолого-педагогічних і корекційних потреб та послуг, конкретні навчальні стратегії й підходи |
| Для кого | Для будь-якого учня, чия освітня траєкторія відрізняється від класної | Лише для дитини з особливими освітніми потребами |
| Хто розробляє | Педагогічні працівники у взаємодії з учнем і батьками | Група фахівців з обов’язковим залученням батьків |
| Правова основа | Пункт 11 частини першої статті 1 Закону «Про освіту» | Пункт 10 частини першої статті 1 Закону «Про освіту» |
Ці документи не конкурують і не замінюють один одного: дитина з ООП може мати водночас ІПР та індивідуальний навчальний план. Перший відповідає на питання «яка підтримка потрібна», другий — «як буде влаштоване навчання».
Як отримати індивідуальний навчальний план: крок за кроком
Процедуру описує частина третя статті 14 Закону «Про повну загальну середню освіту». Для учня, який навчається у звичайному класі, шлях виглядає так.
- Письмова заява. Батьки (або особа, яка досягла повноліття) подають до школи заяву. Закон вимагає, щоб вона містила обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми чи окремих її компонентів. Загального «прошу індивідуальний підхід» тут недостатньо — варто конкретизувати обставини, предмети й бажаний спосіб роботи.
- Розгляд педагогічною радою. Рада оцінює не бажання родини, а спроможність закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії — тобто наявність учителів, годин і організаційних можливостей.
- Розроблення плану. Документ готують педагогічні працівники у взаємодії з учнем та/або батьками. Для дитини з ООП до цієї роботи можуть залучатися фахівці, які забезпечують психолого-педагогічний супровід.
- Схвалення й затвердження. План схвалює педагогічна рада, після чого його затверджує керівник закладу освіти.
- Підпис батьків. Готовий план підписують батьки — саме так це сформульовано у статті 14. Для індивідуальних форм здобуття освіти Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти додає окрему можливість: якщо родина перебуває за кордоном, на тимчасово окупованій території чи в інших обставинах, які об’єктивно унеможливлюють візит до школи, підписаний план можна надіслати сканованою копією засобами зв’язку. Для очної форми порядок документообігу визначає сам заклад.
Строку розгляду заяви закон не встановлює, тому подавати її розумно завчасно — до початку навчального року або принаймні до початку семестру, у якому має діяти новий порядок роботи.
Що містить індивідуальний навчальний план
Єдиної затвердженої форми ІНП для школярів немає — заклади освіти складають його самі. Обов’язкових орієнтирів у законі лише два: план має забезпечувати виконання освітньої програми та участь учня в контрольних заходах. Решта — можливий зміст, який визначають школа й родина:
- перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) і кількість годин;
- послідовність та строки опанування освітніх компонентів;
- форма організації навчання за кожним предметом;
- форми та засоби оцінювання — за індивідуальної форми Положення прямо дозволяє описувати їх у плані, і тоді педагогічні працівники мають цих форм дотримуватися;
- у разі необхідності — особливі освітні потреби учня, визначені за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку.
Виконання плану контролює керівник закладу освіти. Це стосується обох сторін: і педагогічних працівників, і самого учня, тож нереалістичний план шкодить передусім дитині.
Окремий пункт, про який варто спитати заздалегідь, — консультації. Для індивідуальних форм здобуття освіти Положення визначає норму розрахунку годин: 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета, але не більше ніж 3 години на предмет протягом навчального року. Це норматив оплати роботи вчителя, а не ліміт спілкування з дитиною, — і водночас привід планувати консультації під конкретні складні теми, а не «про всяк випадок».
Якщо школа відмовила
Відмова не є остаточним рішенням. Закон прямо передбачає, що відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти чи уповноваженого ним органу відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Перед оскарженням корисно з’ясувати причину. Найчастіше вона в ресурсах: у школі немає вчителя, який може вести предмет окремо, або немає годин у розкладі. Ресурси — законна підстава для оцінки: стаття 1 Закону «Про освіту» прямо згадує «наявність необхідних для цього ресурсів» як умову розроблення плану, тож школа має зважити свою спроможність. Але обґрунтованість конкретної відмови залежить від її мотивів: якщо вона зводиться до «таких планів у нас не роблять», це вже не про ресурси, а право на індивідуальну освітню траєкторію не залежить від внутрішньої практики окремого закладу.
Реалістичний третій шлях — змінити не школу, а форму здобуття освіти. Коли родина вже точно знає, що потрібен інший темп, індивідуальна форма дає його без щорічних переговорів. Порівняння всіх варіантів — у статті про форми навчання в українських школах.
Індивідуальний навчальний план на сімейній формі та екстернаті
За екстернатом і педагогічним патронажем план складають обов’язково, і це логічно: школа має зафіксувати, що саме й у які строки перевірятиме. Дистанційна школа «Акцент» організовує навчання за сімейною та екстернатною формами — для екстернів це індивідуальний навчальний план разом із графіком контрольних робіт, для сімейної форми — графік оцінювання на навчальний рік. Обидва графіки тут службові: вони показують строки, а не замінюють документ, який визначає темп і форму навчання.
За сімейною формою план необов’язковий, але родини часто складають його добровільно. Причина практична: документ дисциплінує обидві сторони. Він фіксує, до якого числа дитина проходить розділ, коли відбудеться оцінювання і за якими темами будуть питання, — і знімає більшість непорозумінь між родиною та школою ще до їх появи.
Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти діє в редакції від 28 жовтня 2025 року: зміни внесено наказом Міністерства освіти і науки України № 1213 від 5 вересня 2025 року (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2025 року за № 1524/44930). Вони стосуються насамперед родин за кордоном і на тимчасово окупованих територіях: для них уточнено підстави зарахування на екстернат і вивчення українознавчого компонента.
Коли план справді допомагає
Формулювання заяви стає точнішим, якщо родина розуміє, який саме елемент навчання треба змінити. Чотири типові ситуації — і те, про що варто просити в кожній.
Спорт, музика, часті поїздки. Тут заважає не зміст програми, а розклад: тренування або гастролі припадають на навчальний час. Просити варто про зміну форми окремих предметів і перенесення оцінювання, а не про скорочення матеріалу.
Тривале лікування або відновлення. Дитина може навчатися, але не в тому темпі, що клас. Пропозиція в заяві формулюється через строки: які розділи опрацьовуються пізніше та коли відбудеться оцінювання. Якщо стан здоров’я вимагає навчання вдома за участі вчителів, мова йде вже про педагогічний патронаж — окрему форму здобуття освіти.
Життя за кордоном. Найчастіша причина — різниця часових поясів і паралельне навчання у школі країни перебування. Індивідуальний навчальний план може зафіксувати асинхронну роботу й дати оцінювання у зручні дати; докладніше про поєднання двох шкіл — у статті про форми навчання.
Дитина випереджає програму. Найменш очевидний випадок. План дозволяє рухатися швидше з окремого предмета й раніше складати оцінювання, а не сидіти рік на матеріалі, який учень уже опанував. Тут корисно додати до заяви підтвердження рівня: результати олімпіад, курсів, зовнішніх сертифікатів. Окремо частина четверта статті 14 дає учневі право на визнання школою результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти: таке визнання відбувається через річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію на загальних засадах. Документи про курси самі собою оцінку не замінюють — вони обґрунтовують заяву.
Не в кожній із цих ситуацій потрібен саме ІНП: коли дитині складно організувати себе, а не встигнути за розкладом, документ нічого не змінить — тут працює тьюторський супровід або розмова з учителем.
Чого індивідуальний навчальний план не робить
Кілька очікувань, які не справджуються, — краще знати про них до подання заяви.
- Не звільняє від програми. ІНП міняє маршрут, а не пункт призначення: державні вимоги до результатів навчання лишаються ті самі.
- Не скасовує оцінювання. Учень бере участь у контрольних заходах; план може визначати їхню форму, але не відсутність.
- Не є способом «не ходити до школи». Для відсутності на заняттях існують форми здобуття освіти, а не окремий графік у межах очної форми.
- Не замінює підтримку дитини з ООП. Для цього є індивідуальна програма розвитку та передбачені нею послуги.
- Не є безстроковим за замовчуванням. Строк дії та порядок перегляду варто уточнити у школі й зафіксувати в самому плані — обставини дитини змінюються швидше, ніж документи.
Якщо стиснути все до одного речення: індивідуальний навчальний план — це домовленість школи й родини про спосіб проходження програми, оформлена так, щоб її можна було виконати й перевірити. Саме тому розмова про нього починається не з фрази «нам потрібен інший графік», а з конкретного опису: що дитині заважає зараз і як має виглядати навчання, щоб вона впоралася.
