Інклюзивне навчання дає дитині з особливими освітніми потребами (ООП) вчитися разом з однолітками — у загальному класі, але з підтримкою, яку визначають фахівці, а не окремий учитель. Це вже поширена практика: за даними МОН та Інституту освітньої аналітики, станом на початок 2025 року в Україні працювало понад 33 тисячі інклюзивних класів, у яких навчалося майже 48 тисяч учнів з ООП, а інклюзивне навчання вели близько двох третин шкіл. За п’ять років кількість таких учнів зросла майже вдвічі. Нижче — як влаштоване інклюзивне навчання, хто такі діти з ООП, що роблять інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) і команда супроводу та що змінює новий Порядок з 1 серпня 2026 року.
Що таке інклюзивне навчання простими словами
Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, за якої дитина з особливими освітніми потребами навчається в загальному класі за загальною програмою, а школа адаптує середовище й навчання під її потреби. Право на нього гарантують статті 19 і 20 Закону України «Про освіту» та стаття 26 Закону «Про повну загальну середню освіту».
«Інклюзивна освіта» та «інклюзивне навчання» в побуті вживають як синоніми, хоча акцент різний. Інклюзивна освіта — це загальний принцип: система, відкрита для всіх дітей незалежно від їхніх особливостей. Інклюзивне навчання — те, як цей принцип працює у конкретному класі: розклад, програма, підтримка й оцінювання окремого учня.
Ключова ідея проста. Дитину не переводять у відокремлене середовище й не залишають сам на сам зі складнощами. Її залишають у класі з однолітками, а навколо вибудовують підтримку рівно в тому обсязі, який підтвердили фахівці.
Хто такі діти з особливими освітніми потребами
Особливі освітні потреби виникають, коли дитині для навчання потрібні адаптація, зміна програми або додаткова підтримка. Причини бувають різні: порушення слуху, зору, мовлення чи опорно-рухового апарату, розлади аутистичного спектра, труднощі в навчанні. До цієї категорії відносять і випадки, коли дитині потрібна тимчасова допомога через життєві обставини.
Тут легко припуститися двох помилок. Перша — ставити знак рівності між ООП та інвалідністю: значна частина дітей з особливими потребами не має статусу з інвалідністю. Друга — вважати такі потреби довічним «діагнозом»: підтримка може бути тимчасовою, а її рівень з часом переглядають.
Через це відправною точкою є не медичний діагноз, а бар’єри, які заважають дитині вчитися, і потреба в підтримці. Саме потребу, а не нозологію, оцінюють фахівці — і від неї відштовхуються, коли організовують навчання.
Принципи інклюзивної освіти
Інклюзія в школі тримається на кількох засадах:
- Недискримінація. Дитину не можна не зарахувати чи усунути від навчання через особливі потреби.
- Врахування різноманіття. Навчання підлаштовують під дитину, а не навпаки.
- Доступність. Ідеться і про фізичний безбар’єрний доступ до приміщень, і про адаптацію самого навчального матеріалу.
- Командний супровід. З дитиною працює не один учитель, а команда — педагоги, психолог, корекційні фахівці й батьки.
- Партнерство з родиною. Батьки — учасники процесу, а не сторонні спостерігачі: вони подають заяву, знайомляться з програмою розвитку й беруть участь у її перегляді.
Як влаштоване інклюзивне навчання в школі
Організацію інклюзивного навчання визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 957 від 15 вересня 2021 року. Шлях родини виглядає так.
- Оцінка в ІРЦ. Інклюзивно-ресурсний центр проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини й видає висновок: у ньому вказано категорію особливих освітніх потреб і рівень підтримки.
- Заява до школи. Батьки подають заяву й висновок ІРЦ. За новим Порядком документи можна подати особисто, поштою або через визначену засновником електронну систему.
- Команда супроводу. У школі формують команду психолого-педагогічного супроводу, яка складає для дитини індивідуальну програму розвитку (ІПР) — робочий документ із цілями, адаптаціями та переліком підтримки.
- Підтримка в навчанні. За потреби залучають асистента вчителя чи асистента учня, адаптують або модифікують програму, додають корекційно-розвиткові заняття, коригують середовище.
- Оцінювання. Досягнення дитини оцінюють за критеріями її програми. Індивідуальну програму розвитку переглядають не рідше ніж двічі на рік, а за потреби — частіше.
Рівні підтримки: від першого до п’ятого
Рівень підтримки показує, наскільки значних змін і допомоги потребує дитина. Його визначають за ступенем труднощів: перший рівень надає школа силами команди супроводу, другий–п’ятий — за висновком ІРЦ. Від рівня залежить, чи створюють інклюзивний клас і скільки учнів з ООП у ньому навчається.
| Рівень | Ступінь труднощів | Хто визначає | Типова підтримка | Учнів у класі |
|---|---|---|---|---|
| 1-й | незначні | школа (команда супроводу) | допомога психолога й корекційних педагогів ресурсами школи | клас не створюють, кількість не враховують |
| 2-й | легкий | ІРЦ | асистент учителя, адаптація (за потреби — модифікація) програм | до 3 |
| 3-й | помірний | ІРЦ | асистент учителя, за висновком ІРЦ — асистент учня, адаптація програм і розкладу | до 2 |
| 4-й | тяжкий | ІРЦ | асистент учителя й асистент учня, адаптація або модифікація програм | 1 |
| 5-й | найтяжчий | ІРЦ | асистент учителя й асистент учня, модифікація програм, спеціальні методи навчання | 1 |
Кількість корекційно-розвиткових занять зростає з рівнем: приблизно два на тиждень на другому рівні, три-чотири на третьому, п’ять-шість на четвертому і сім-вісім на п’ятому. Загальна кількість учнів з ООП в одному інклюзивному класі у звичайних умовах — не більше трьох; у населеному пункті з єдиним закладом освіти ці обмеження не діють. Школа за рішенням команди супроводу із залученням ІРЦ і за згодою батьків може змінювати рівень у межах суміжного, якщо це в інтересах дитини. Першого рівня це не стосується.
Адаптація та модифікація програми
Це два різні способи підлаштувати навчання, і їх легко сплутати.
Адаптація не змінює зміст: дитина опановує ту саму програму й той самий обсяг знань, що й клас, — інакшим стає лише спосіб подачі матеріалу, темп, форма завдань чи середовище. Більшості учнів з ООП потрібна саме адаптація.
Модифікація змінює сам зміст: очікувані результати навчання спрощують і приводять у відповідність до потенціалу дитини. Теми залишаються спільними з класом, але глибина й вимоги інші. Модифікацію призначають рідше — здебільшого дітям з порушеннями інтелектуального розвитку за рішенням команди супроводу. Право адаптувати чи модифікувати окремі предмети передбачено самим Порядком.
Різниця важлива для оцінювання: після адаптації дитину оцінюють за загальними вимогами, після модифікації — за зміненими, зафіксованими в її програмі.
Асистент учителя й асистент учня
Це різні ролі, які часто плутають. Асистент учителя — педагогічний працівник і учасник команди супроводу; він працює разом з учителем, індивідуалізує навчання й допомагає дитині опанувати матеріал. Асистент учня — не педагог: це соціальний працівник, хтось із батьків або уповноважена ними особа, яка забезпечує соціально-побутові потреби (пересування, харчування, переодягання). Його залучають за висновком ІРЦ. Перший відповідає за навчання, другий — за супровід у щоденних діях.
З чого почати батькам
Якщо ви помічаєте, що дитині складно вчитися чи взаємодіяти, послідовність кроків така.
- Зверніться до ІРЦ. Заявку подають онлайн на порталі
ircenter.gov.ua: там обирають найближчий центр і час без черг. Звернутися можуть батьки або інші законні представники дитини — незалежно від наявності інвалідності чи діагнозу; послуги надають за заявою, а не за зверненням сторонніх осіб. - Підготуйте документи. Знадобиться документ, що посвідчує особу одного з батьків. За наявності додають психолого-педагогічну характеристику від закладу освіти, зошити й творчі роботи дитини, попередні висновки та обстеження. У воєнний час приймають копії або документи в застосунку «Дія».
- Пройдіть комплексну оцінку. Фахівці ІРЦ — психолог, логопед, дефектолог — оцінюють розвиток дитини за кількома напрямами й видають висновок із рівнем підтримки.
- Подайте заяву до школи. До неї додають висновок ІРЦ. Фахівці радять зробити це заздалегідь, за кілька місяців до початку навчального року, щоб школа встигла створити умови й за потреби відкрити інклюзивний клас.
Що змінюється з 1 серпня 2026 року
З 1 серпня 2026 року набирає чинності нова редакція Порядку — її затверджено постановою Кабінету Міністрів № 129 від 5 лютого 2026 року. Обов’язок школи організувати інклюзивне навчання існував і раніше — його встановлює стаття 20 Закону «Про освіту». Нова редакція чіткіше прописує механізм:
- Одна заява — і клас. Для учня, якому потрібен другий–п’ятий рівень підтримки, інклюзивний клас утворюють на підставі однієї заяви батьків і висновку ІРЦ.
- Перший рівень — без окремого класу. Дітей з першим рівнем підтримки не виділяють в окремий інклюзивний клас, а їхня кількість не впливає на його утворення.
- Уточнено граничну кількість учнів з ООП у класі за рівнями підтримки. У період воєнного стану норми інші: до двох учнів четвертого–п’ятого рівня і до п’яти учнів другого–третього рівня.
Для родини це означає більше визначеності: рішення спирається на висновок ІРЦ, а не на розсуд конкретної школи.
Інклюзивне навчання й інші форми здобуття освіти
Інклюзивне навчання за Порядком організовують за інституційною формою — очною або дистанційною. Це навчання в класі, зокрема дистанційному, з підтримкою, за потреби асистентом і за індивідуальною програмою розвитку.
Водночас дитина з особливими освітніми потребами може здобувати загальну середню освіту й за іншими формами здобуття освіти — сімейною (домашньою), екстернатною або через педагогічний патронаж (стаття 4 Закону «Про повну загальну середню освіту»). Це окремі форми, а не «інклюзивне навчання» у вузькому значенні Порядку: тут родина бере на себе більшу частину організації, а школа проводить оцінювання й видає документ про освіту. Інклюзивний клас і штатний асистент до цих форм не додаються автоматично, хоча висновок ІРЦ допомагає спланувати навантаження.
Дистанційна школа «Акцент» організовує навчання за сімейною та екстернатною формами. Вони підходять родинам, яким потрібні гнучкий графік і власний темп. Це не інклюзивне навчання з інклюзивним класом, а окремий формат, який варто обговорити зі школою з урахуванням ситуації дитини та висновку ІРЦ.
