Дитина з особливими освітніми потребами (ООП) — це дитина, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі, щоб реалізувати своє право на освіту. Таке визначення дає пункт 20 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту». Ключове слово тут — потреба. Підставою є бар’єри, які заважають дитині вчитися, а не діагноз і не статус особи з інвалідністю.
Таких дітей у школах багато. За даними Інституту освітньої аналітики, станом на травень 2026 року в Україні працювало 38 573 інклюзивні класи, у яких навчалися 56 705 учнів з ООП, а інклюзивне навчання організували 8 016 шкіл. Нижче — що саме закон вважає особливими освітніми потребами, які категорії ООП існують, як дитина отримує висновок і на що вона має право в школі.
Що означає «особливі освітні потреби» за законом
Формулювання закону навмисно широке. Воно не перелічує діагнози й не прив’язує підтримку до медичної картки: потреба може бути постійною або тимчасовою, а її причини — різними.
Звідси випливають три висновки, які найчастіше плутають.
- ООП не дорівнює інвалідності. Це різні правові статуси з різними підставами. Дитина може мати особливі освітні потреби без інвалідності, а наявність інвалідності не створює ООП автоматично — потрібна саме потреба в підтримці під час навчання.
- ООП не дорівнює діагнозу. Наприклад, РДУГ у дітей — медичний діагноз; особливими освітніми потребами стають конкретні труднощі в навчанні, які він спричиняє, якщо їх підтвердили фахівці.
- ООП не назавжди. Підтримка може бути тимчасовою, а її рівень переглядають. Дитина, яка втратила рік навчання через переїзд, і дитина з порушенням слуху можуть обидві мати особливі освітні потреби — але з різними категоріями труднощів, різним рівнем підтримки й різним терміном. Сам пропущений рік ООП не створює: потрібна підтверджена потреба в підтримці.
Стаття 19 того самого закону додає до цього гарантії держави: навчання дітей з ООП фінансується коштом державного та місцевих бюджетів, а умови для них створюють через універсальний дизайн та розумне пристосування — тобто підлаштовують середовище під дитину. Частина сьома цієї ж статті визначає, що категорії осіб з особливими освітніми потребами встановлює Кабінет Міністрів.
П’ять категорій особливих освітніх потреб
Чинний перелік затверджено додатком 4 до Положення про інклюзивно-ресурсний центр (у редакції постанови Кабінету Міністрів № 765 від 21 липня 2021 року). Офіційна назва — «Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)», і категорій там п’ять.
| Категорія | У чому виявляється |
|---|---|
| Інтелектуальні | обмеження пам’яті, уваги, мислення, мовлення, мотивації; здатності узагальнювати, міркувати, робити висновки; обсягу набутих знань і навичок |
| Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) | обмеження слухової, зорової, опорно-рухової чи мовленнєвої функції — розбірливість мовлення, темп і ритм, розрізнення звуків на слух, перебіг читання, письма, комунікації |
| Фізичні | обмеження функціонування органів та кінцівок |
| Навчальні | труднощі окремих видів діяльності — письма, математичних дій тощо |
| Соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі) / соціокультурні | бар’єри в пристосуванні до соціального середовища, інтеграції в групу, засвоєнні норм; наслідки психологічної травми; труднощі, пов’язані з розладами поведінки; окремо названо взаємодію з представниками окремих культур і отримання інформації жестовою мовою |
Категорія відповідає на питання «у чому саме труднощі», а не «наскільки вони серйозні». Обсяг допомоги задає окремий показник.
Рівні підтримки — від першого до п’ятого
У межах кожної категорії визначають ступінь прояву труднощів: поодинокі незначні, легкий, помірний, тяжкий, найтяжчий. Їм відповідають рівні підтримки з першого до п’ятого. Перший рівень школа може встановити сама: керівник закладу ухвалює рішення на підставі заяви одного з батьків у довільній формі та протоколу команди психолого-педагогічного супроводу — звертатися до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) для цього не обов’язково. Рівні з другого до п’ятого зазначають у висновку ІРЦ, і саме від них залежить, чи створять інклюзивний клас, скільки учнів з ООП у ньому навчатиметься і скільки корекційно-розвиткових занять отримає дитина.
Як влаштовані інклюзивний клас, команда супроводу та індивідуальна програма розвитку — детально розібрано в окремій статті про інклюзивне навчання.
Як дитина отримує висновок про особливі освітні потреби
Оцінку проводить інклюзивно-ресурсний центр — комунальна установа, яку створюють органи місцевого самоврядування; станом на травень 2026 року в Україні фактично працювало 690 таких центрів. Шлях родини описує Положення про ІРЦ (постанова Кабінету Міністрів № 545 від 12 липня 2017 року).
- Заява. Її подають батьки (один з батьків) або інші законні представники — письмово чи онлайн через автоматизовану систему «ІРЦ» на порталі
ircenter.gov.ua. Окремі випадки Положення описує окремо: заявником можуть бути органи опіки та піклування, повнолітня особа, а також особа від 14 років, яка подала заяву за Законом «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», — за погодженням із батьками. Направлення від лікаря не потрібне. - Перший візит до центру. Керівник центру або уповноважені працівники призначають час і місце оцінки та перевіряють документи: посвідчення особи заявників і свідоцтво про народження дитини. У воєнний час приймають копії або документи у застосунку «Дія». Для дитини з інвалідністю до заяви додають індивідуальну програму реабілітації.
- Комплексна оцінка. Положення про ІРЦ задає два різні строки. Перший — коли центр має провести оцінку. Це не пізніше ніж протягом місяця з дня подання заяви, а для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання під час воєнного стану, — протягом тижня. Другий — скільки триває сама процедура разом із підготовкою висновку. Це десять робочих днів.
- Висновок. Фахівці зобов’язані ознайомити батьків із результатом. Висновок видають у двох примірниках: один залишається в родині, другий батьки подають до школи разом із заявою.
За бажанням до заяви додають те, що допоможе фахівцям: психолого-педагогічну характеристику від школи, зошити з української мови й математики, малюнки та інші роботи дитини, результати попередніх обстежень.
На що має право дитина з ООП
Права дитини не залежать від доброї волі конкретної школи — вони закріплені законом. Ось що це означає на практиці.
Школа не може відмовити. За частиною другою статті 20 Закону «Про освіту» заклад освіти утворює інклюзивний клас на звернення батьків в обов’язковому порядку. Нова редакція Порядку організації інклюзивного навчання, чинна з 1 серпня 2026 року, формулює це прямо: заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання та утворенні інклюзивного класу. Достатньо однієї заяви й висновку ІРЦ про потребу в рівні підтримки з другого до п’ятого.
За підтримку в інклюзивному навчанні родина не платить. Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, допоміжні засоби для навчання, ресурсні кімнати й медіатеки забезпечують коштом державного та місцевих бюджетів. Перелік послуг для конкретної дитини фіксує індивідуальна програма розвитку (ІПР).
Двоє фахівців із різними ролями. Асистент учителя — педагогічний працівник, який відповідає за особистісно орієнтоване спрямування навчання. Асистент учня — соціальний робітник, хтось із батьків або уповноважена ними особа, яка забезпечує соціальні потреби; його допускають до освітнього процесу за договором зі школою, за згодою батьків і лише після спеціальної підготовки, підтвердженої документом.
Програму можна змінити двома способами. Адаптація зберігає зміст і обсяг знань, змінюючи спосіб подачі, темп чи форму завдань. Модифікація змінює сам зміст і очікувані результати. Різницю варто зважити заздалегідь — про це нижче.
Група подовженого дня — за заявою. Учнів з ООП зараховують до неї за заявою одного з батьків; в інклюзивній групі подовженого дня асистент вихователя передбачений для учнів четвертого і п’ятого рівнів підтримки та для учнів з інтелектуальними чи соціоадаптаційними труднощами другого — п’ятого рівнів.
Рішення можна оскаржити. Скаргу щодо індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуального навчального плану чи ІПР подають керівникові школи, засновнику закладу або уповноваженому ним органу за Законом «Про звернення громадян». Як влаштований індивідуальний навчальний план і чим він відрізняється від програми розвитку — в окремій статті про індивідуальний навчальний план.
Оцінювання, атестат і НМТ
Після адаптації дитину оцінюють за загальними вимогами, після модифікації — за зміненими, зафіксованими в її програмі. З 1 вересня 2026 року правила оформлення документів про освіту змінюються, і зміна ця подвійна (наказ Міністерства освіти і науки № 1503 від 14 листопада 2025 року).
Хороша новина: скасовано окремі бланки для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку — і свідоцтво про базову середню освіту, і додаток до нього, і довідку про закінчення повного курсу навчання. Тепер випускники отримують документ єдиного зразка, без позначки про особливості дитини на самому свідоцтві.
Зворотний бік — те, про що батьки часто дізнаються пізно. У додатках до свідоцтва про базову середню та про повну загальну середню освіту назви предметів із модифікованим змістом позначають символом «*». Модифікація залишається видимою в документах, тож обирати між нею та адаптацією варто свідомо, а не за пропозицією школи «щоб дитині було легше».
Окрема історія — національний мультипредметний тест (НМТ). Спеціальні умови на тестуванні створюють не за висновком ІРЦ, а за медичним висновком за формою № 086-3/о, затвердженою спільним наказом Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я № 1027/900 від 29 серпня 2016 року. Потребу в умовах позначають ще під час реєстрації та завантажують копію висновку; без нього вступника зареєструють без спеціальних умов. Частину умов у форматі комп’ютерного тестування створити технічно неможливо — рішення в таких випадках ухвалює регламентна комісія при регіональному центрі оцінювання якості освіти.
Скільки років триває навчання
Дитина з ООП може вчитися довше за однокласників, і це передбачено окремою постановою Кабінету Міністрів (№ 585 від 23 квітня 2003 року). Для учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, здобуття освіти може бути продовжене на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої. Це можливість, а не автоматичне правило: потребу визначає команда психолого-педагогічного супроводу не пізніше ніж за пів року до завершення навчання й фіксує в протоколі засідання. Далі дитина проходить повторну оцінку в ІРЦ, а рішення ухвалює педагогічна рада й вводить у дію наказ керівника школи.
Чи може дитина з ООП вчитися вдома
Може. Частина третя статті 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту» перелічує очну (денну), дистанційну, мережеву, екстернатну, сімейну (домашню) форми та педагогічний патронаж, а на рівнях базової й профільної середньої освіти — ще очну (вечірню) і заочну; профільна освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою. Особливі освітні потреби самі собою не закривають жодну з них. Одне уточнення: педагогічний патронаж має власні підстави, і статус ООП не є автоматичним пропуском до нього. Порівняння всіх варіантів зібрано в огляді форм здобуття освіти.
Тут важливо не переплутати два різні поняття. Інклюзивне навчання за Порядком організовують в інституційній формі, очній або дистанційній. Це навчання в класі з асистентом і за індивідуальною програмою розвитку. Сімейна та екстернатна форми влаштовані інакше: більшу частину організації бере на себе родина, а школа проводить оцінювання й видає документ про освіту. Інклюзивний клас і штатний асистент до них не додаються автоматично.
Що зберігається — Положення про індивідуальну форму здобуття освіти дозволяє скласти для дитини з ООП індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план і залучити до їх розроблення потрібних фахівців. Чого воно не дає — того самого субвенційного пакета. Порядок використання субвенції прив’язаний саме до учнів інклюзивних класів, тож однаковий обсяг безоплатних занять на індивідуальній формі не гарантований. Обов’язки школи й права учня від цього не зникають, але конкретний набір заходів визначають законодавство, індивідуальні документи дитини та рішення закладу — це варто з’ясувати до переведення.
Дистанційна школа «Акцент» працює за сімейною та екстернатною формами. Вони підходять родинам, яким потрібні гнучкий графік і власний темп — наприклад, коли дитина поєднує навчання з регулярними заняттями у фахівців. Це окремий формат, а не інклюзивне навчання у вузькому значенні Порядку, тож деталі варто обговорити зі школою з огляду на ситуацію дитини та висновок ІРЦ.
