Академічна доброчесність — це сукупність цінностей, принципів і правил, за якими учасники навчання діють чесно: учень виконує завдання самостійно й посилається на джерела, а школа оцінює його неупереджено. З 31 липня 2026 року ці правила визначає окремий Закон України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX.
Раніше загальні правила містилися у статті 42 Закону «Про освіту», а спеціальні шкільні — у тодішній статті 43 Закону «Про повну загальну середню освіту». Новий закон уніфікував регулювання: тепер це окремий документ із переліком порушень, процедурою розгляду й межами відповідальності — зокрема віковою. Розберімо, що з цього справді стосується школяра та його батьків.
Що змінив новий закон
Принцип академічної доброчесності з’явився в українському законодавстві ще 2017 року — разом із Законом «Про освіту». Але він залишався рамкою: загальні слова про цінності, а конкретика віддавалася на розсуд закладів освіти.
Закон № 4742-IX ухвалено 18 грудня 2025 року. Він набрав чинності 1 лютого 2026 року, а введено його в дію через шість місяців — 31 липня 2026 року. Саме з цієї дати діють і зміни до інших законів, зокрема до Закону «Про освіту» та Закону «Про повну загальну середню освіту»: їхні статті про доброчесність тепер відсилають до нового закону.
Що змінилося по суті:
- з’явився перелік із 13 видів порушень замість загальних формулювань (частина 2 статті 18 при цьому допускає, що інші види можуть визначатися законом);
- вперше окремим видом порушення визнано недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом;
- встановлено вік академічної відповідальності — 14 років;
- закріплено презумпцію академічної доброчесності: факт порушення потрібно довести за процедурою;
- норми поширено не лише на учнів і педагогів, а й на вступників;
- кожен заклад освіти зобов’язано мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності.
На яких цінностях тримається академічна доброчесність
Закон називає сім базових цінностей. Це не декларація для стенда в коридорі — саме на них школа має спиратися, коли пише власні правила.
| Цінність | Що означає на практиці |
|---|---|
| Чесність | Учень не видає чужу роботу за свою — перед собою й перед іншими |
| Довіра | Результати інших вважаються здобутими чесно, доки не доведено інше |
| Повага | До честі й гідності інших, до різних думок і до прав інтелектуальної власності |
| Справедливість | Однакові правила для всіх, неупереджене оцінювання, послідовна реакція на порушення |
| Відповідальність | За власний результат — перед собою, іншими й суспільством |
| Стійкість | Дотримуватися правил незалежно від того, чи є зовнішній контроль |
| Рішучість | Сміливість захищати доброчесність, а не мовчки миритися з порушенням |
Окремо варто прочитати перший із п’яти принципів закону. Він сформульований так: пріоритетність забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти шляхом застосування відповідних методів навчання, виховання, стимулювання і заохочення. Для батьків це корисний орієнтир: закон ставить на перше місце навчання правил і заохочення, а не реагування на порушення.
Види порушень академічної доброчесності
Стаття 18 називає 13 видів порушень. Закон не поділяє їх за рівнями освіти, тож наведімо ті, з якими найімовірніше можна зіткнутися саме у шкільному житті — це приклади, а не окремий «шкільний» перелік.
| Порушення | Що це у шкільному контексті |
|---|---|
| Несамостійне виконання завдання | Списування, виконання роботи іншою людиною, використання недозволених джерел чи технічних засобів |
| Недозволена допомога | Допомога, не передбачена умовами завдання, — зокрема з боку батьків або репетитора |
| Академічний плагіат | Реферат чи твір, зібраний із чужих текстів без посилання на джерело |
| Фабрикація | Вигадані дані чи факти — наприклад, результати досліду, якого не було |
| Недоброчесне використання ШІ | Згенерований текст подано як власну роботу без згадки про це |
| Схиляння до порушення | Спонукання однокласника списати чи виконати завдання замість когось |
Найважливіший практичний наслідок стосується списування. За статтею 31 несамостійно виконане завдання вважається невиконаним і не підлягає оцінюванню, а сам факт порушення фіксується в документі про результати оцінювання у спосіб, який визначає школа. Тобто наслідком є не «двійка за поведінку», а анульований результат і потреба виконати роботу знову.
Штучний інтелект: новий вид порушення
Стаття 29 описує окремий склад: недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом. Це оприлюднення текстів, зображень, моделей, даних та інших згенерованих результатів як власних, якщо цей факт не зазначено в роботі чи супровідних матеріалах.
Формулювання варте уваги: стаття 29 карає не сам штучний інтелект, а приховування його використання. Якщо вчитель дозволив скористатися ШІ для конкретного завдання й учень про це чесно написав, порушення за цією статтею немає.
Але є й другий бік. Якщо умовами завдання користуватися ШІ не дозволено, то звернення до нього — це вже несамостійне виконання завдання за статтею 31, незалежно від того, зазначив учень цей факт чи ні. Тобто чесна позначка рятує тоді, коли інструмент у принципі дозволений, а не замінює дозвіл.
Це узгоджується з рекомендаціями Міністерства освіти і науки (МОН) щодо ШІ у школах, про які ми докладно писали в матеріалі про штучний інтелект у навчанні: рівень допустимого використання визначає вчитель для кожного завдання.
Яка відповідальність загрожує учневі
Тут закон вводить чітку межу, про яку варто знати кожному батькові: до академічної відповідальності може бути притягнута особа, яка на час порушення досягла 14-річного віку. До молодших учнів застосовують лише виховні заходи.
Санкції для здобувачів освіти поділені на дві групи.
Виховні заходи реагування (застосовні до учнів будь-якого віку):
- відвідування тематичного заняття з академічної доброчесності або академічного письма;
- усне попередження;
- письмове попередження;
- повторне виконання завдання.
Заходи в межах академічної відповідальності (з 14 років) для школяра означають насамперед повторне проходження відповідного освітнього компонента або повторне проходження оцінювання — включно з підсумковим. Інші заходи з переліку статті 22 прив’язані не до віку, а до ситуації: обмеження участі в конкурсах і програмах академічної мобільності, втрата пільг з оплати навчання, позбавлення стипендії.
Що стосується відрахування, то формулювання тут точне й вузьке. У переліку санкцій статті 22 відрахування названо для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, причому здобувачів фахової передвищої освіти, які одночасно здобувають повну загальну середню освіту, з цієї норми прямо виключено. Тобто як санкція за списування чи плагіат відрахування до учня школи не застосовується.
Виняток закон усе ж передбачає, і про нього варто знати. За частиною 2 статті 35 порушення академічної доброчесності, вчинене під час вступу і виявлене вже після зарахування, є підставою для відрахування зі складу здобувачів освіти. Це стосується вступних випробувань, а не поточного навчання.
Ще одна норма, яка захищає дитину, — презумпція академічної доброчесності. Учень вважається таким, що порушив правила, лише після встановлення цього факту за процедурою, визначеною законом і внутрішніми документами школи. Встановлювати факт може виключно уповноважений орган або уповноважена особа — не окремий учитель на власний розсуд.
Як забезпечити чесне оцінювання на дистанційному навчанні
Питання «а як ви перевіряєте, що дитина не списує?» батьки ставлять дистанційним школам найчастіше. Закон дає на нього несподівану відповідь: він майже не говорить про контроль і багато говорить про завдання.
Стаття 13 зобов’язує заклади освіти не допускати надмірного навчального навантаження й стежити, щоб обсяг і складність самостійної роботи відповідали часу, відведеному на неї навчальним планом. А кожен педагог зобов’язаний формувати завдання, що сприяють творчому підходу до їх виконання.
Логіка проста: завдання, яке зводиться до відтворення загальнодоступної інформації, списати легко й вигідно. Завдання, де потрібно пояснити хід міркування, застосувати матеріал до нової ситуації або захистити свою відповідь усно, списувати немає сенсу.
Тому на дистанційному навчанні працює не стеження за екраном, а поєднання трьох речей:
- живий контакт з учителем, коли видно не лише результат, а й шлях до нього;
- завдання з відкритою відповіддю, які неможливо звести до пошуку готового рішення;
- зрозумілі й заздалегідь оприлюднені критерії оцінювання — цього прямо вимагає стаття 9 закону.
Стаття 9 варта окремої згадки ще з одного приводу. Вона встановлює право кожного на доброчесне оцінювання і забороняє оцінювати людину, її поведінку, зовнішній вигляд чи одяг, якщо це не є об’єктом оцінювання за заздалегідь оприлюдненими вимогами. Доброчесність — вимога не лише до учня, а й до школи.
Що закон вимагає від батьків
Стаття 13 містить норму, яку легко пропустити. Батьки та інші законні представники неповнолітніх учнів зобов’язані:
- формувати у своїх дітей усвідомлення потреби дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності;
- заохочувати та стимулювати дітей до дотримання доброчесності;
- сприяти дотриманню дітьми академічної доброчесності.
Це обов’язок, а не побажання. На практиці він означає кілька простих речей.
Запитайте у школи внутрішні документи. Кожен заклад освіти зобов’язаний мати систему забезпечення академічної доброчесності: політику, вимоги до робіт, порядок реагування на порушення та процедуру оскарження. Якщо документів немає або їх не показують — це саме по собі сигнал.
Розмежуйте допомогу й недозволену допомогу. Межу тут визначають умови конкретного завдання: недозволеною закон називає допомогу, не передбачену цими умовами, яка призвела або могла призвести до викривлення оцінки. Пояснити тему, розібрати схожу задачу, перевірити чернетку — зазвичай нормальна батьківська участь. Виконати завдання замість дитини — окремий вид порушення за статтею 32, і санкції застосовуються саме до того, хто надавав таку допомогу.
Реагуйте на причину, а не на факт. Списування рідко буває про нечесність. Частіше — про непосильне навантаження, страх помилки або втрату сенсу. Про те, як повертати дитині інтерес до навчання, ми писали в матеріалі про мотивацію до навчання.
Говоріть про правила до того, як виникне проблема. Серед принципів закону є відкритість інформації про правила академічної доброчесності, види порушень і відповідальність за них. Дитина має знати межі до першої контрольної, а не після неї.
