Як влаштоване оцінювання в НУШ і що означають рівні

Оцінювання в Новій українській школі веде́ться за чотирма шкалами. Три з них — словесна, рівнева (початковий, середній, достатній, високий) і дванадцятибальна — описують один і той самий результат у різних формах запису, тож достатній рівень дорівнює 7–9 балам. Четверта, «зараховано / незараховано», стоїть окремо й у бали не переводиться. Яку шкалу застосовують, залежить від року навчання.

З 2026/2027 навчального року правила для 1–9 класів стали спільними. Їх встановлює наказ Міністерства освіти і науки України від 4 травня 2026 року № 722, зареєстрований у Мін’юсті 24 червня 2026 року. Раніше кожен рівень освіти жив за власним документом, і саме звідси бралася плутанина, коли дитина переходила з четвертого класу в п’ятий.

Що змінюється з 1 вересня 2026 року

Нову систему вводять поетапно, тож частини школи вона поки не стосується.

Старий документ, за яким школа оцінювала понад п’ятнадцять років, — наказ 2011 року № 329 — скасовано не одразу. Він втрачає чинність аж 1 липня 2028 року. Це зроблено навмисно, щоб класи, до яких нова система ще не дійшла, не залишилися без правил.

Три шкали, які переводяться одна в одну

Головне, що варто запам’ятати: рівень, словесне формулювання й бал описують один і той самий результат. Таблиця відповідності закріплена в самому наказі.

Четверта, дихотомічна шкала — «зараховано» або «незараховано» — у цю таблицю не входить і в бали не переводиться. Її застосовують за рішенням педагогічної ради до окремих предметів та курсів, а також до результатів навчання учнів, які перебувають за кордоном чи живуть на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Про цю норму варто знати кожній родині, чия дитина навчається з-за кордону: вона знімає вимогу вимірювати все балами там, де умови навчання цього не дозволяють.

Школа має право запровадити власну шкалу — але тоді зобов’язана визначити правила переведення в загальнодержавну.

Яка шкала на якому році навчання

Наказ прив’язує шкали не до класу, а до року навчання. Різниця стає помітною, коли дитина навчається за індивідуальною траєкторією.

1. Перший і другий роки навчання. Формувальне, поточне й підсумкове оцінювання — виключно словесне. Балів немає взагалі, рівнів теж.
2. Третій і четвертий роки. Формувальне оцінювання словесне, поточне — словесне або рівневе, підсумкове — рівневе. Балів усе ще немає.
3. З п’ятого року навчання. Поточне й підсумкове оцінювання — у балах. Формувальне оцінювання вчитель веде словесно, рівнями або балами, але його результати в підсумкову оцінку не входять.

Останнє правило нове й на практиці означає ось що: у підсумковій оцінці не враховують результати, зафіксовані саме в межах формувального оцінювання. Активність на уроці чи проміжне завдання враховують, якщо вчитель зафіксував їх як поточне оцінювання досягнутого результату.

Види оцінювання й звідки береться річна оцінка

Наказ називає чотири види: формувальне, поточне, підсумкове та державна підсумкова атестація. Підсумкове, своєю чергою, поділяється на тематичне, семестрове й річне.

• Формувальне відстежує динаміку поступу дитини. Його веде вчитель, а також самі учні — через самооцінювання та взаємооцінювання.
• Поточне перевіряє, чи збігається досягнутий результат з очікуваним, на певних етапах навчання.
• Тематичне спирається на поточні оцінки за темою та (або) на підсумкову роботу.
• Семестрове узагальнює результати наприкінці півріччя.
• Річне виводять на основі семестрових оцінок.

Для 5–9 класів рекомендації уточнюють механіку. Тематичну оцінку виводять як середнє арифметичне поточних балів за темою або в інший спосіб, описаний у критеріях школи; семестрову визначають із тематичних оцінок, а за їх відсутності — з поточних, і за наявності може враховуватися семестрова підсумкова робота; річну виводять із семестрових. Окремої підсумкової роботи заради річної оцінки не проводять, і виняток тут становлять лише учні на індивідуальних формах здобуття освіти.

Загальні критерії, що стоять за всіма цими видами, наказ будує на компетентнісному підході: перевіряється не обсяг завченого, а те, як учень працює з інформацією та застосовує знання, — тобто сформованість ключових компетентностей.

Що з ДПА у 2026/2027 навчальному році — окреме питання, і воно щороку вирішується законом; ми розібрали його в матеріалі про те, чи буде ДПА.

За чим дивиться вчитель, коли ставить бал

До наказу є додаток із загальними критеріями. Це таблиця, де кожному балу від 1 до 12 відповідає опис за п’ятьма показниками, і саме вони пояснюють, чому оцінка не зводиться до кількості помилок.

• Когнітивні процеси. Що дитина робить з інформацією: відтворює за зразком, застосовує, зіставляє джерела, аналізує, узагальнює чи вже оцінює.
• Навчальна діяльність. Які завдання їй до снаги: репродуктивні за зразком, частково-пошукові, дослідницькі чи творчі.
• Рівень самостійності. Скільки підтримки потрібно, щоб дитина взялася до роботи й довела її до кінця.
• Рівень комунікації та взаємодії. Чи вступає в обговорення, чи аргументує свою позицію, як працює в групі.
• Частота вияву вмінь. Наскільки стабільний результат: в окремих випадках, епізодично, постійно в типових ситуаціях чи системно в типових і нетипових.

Це не п’ять окремих оцінок, а п’ять сторін однієї. Найкраще різницю видно там, де батьки зазвичай її не розуміють, — між дев’яткою і десяткою. Дев’ять балів дитина отримує, коли аналізує інформацію з різних джерел і показує вміння постійно, але в типових ситуаціях. Десять — коли вже узагальнює інформацію, обирає доцільні способи розв’язання й пропонує альтернативні, а результат тримає і в нетипових умовах. Тобто вищий бал дає не безпомилковість, а самостійність і здатність перенести вміння в незнайому ситуацію.

Для розмови з учителем із цього випливає проста річ. Питати варто не «чому не десять», а за яким саме показником просіла робота. Відповідь одразу показує, що робити далі, а заразом пояснює, чому дитина, яка «все знає», може мати дев’ять.

Свідоцтво досягнень

Результати семестрового та річного оцінювання, а також державної підсумкової атестації, якщо її проводили, відображають у свідоцтві досягнень учня. Це основний документ, з якого батьки бачать підсумкову картину за рік, — і саме він потрібен, коли дитина переходить до іншої школи чи на іншу форму навчання.

Свідоцтво видають щороку при переведенні на наступний рік навчання або при вибутті зі школи; одному з батьків його мають надати не пізніше 1 липня, а копія лишається в особовій справі учня. Не плутайте його зі свідоцтвом про базову середню освіту: те видають один раз, після 9 класу, і воно має додаток з підсумковими оцінками.

Крім свідоцтва, наказ зобов’язує школу інформувати родину про результати й інакше: через індивідуальні зустрічі, паперові чи електронні носії й цифрові сервіси.

Що означає «н/а» у журналі

Позначка «н/а» розшифровується як «не атестований» — і це не найнижча оцінка, а її відсутність. Її ставлять, коли оцінити результат нема на чому: учень пропустив підсумкові роботи й не має достатньо поточних оцінок за період. Найнижчий рівень у системі має власну назву — початковий, і йому відповідають 1–3 бали. Різниця практична: «н/а» закривають, пройшовши оцінювання, а не переписуючи роботу на вищий бал.

Три права, про які батьки зазвичай не знають

Нова система дала родині кілька конкретних інструментів. Вони прописані в наказі, тож на них можна посилатися в розмові зі школою.

1. Оцінка — конфіденційна інформація. Розділ I наказу прямо називає її такою й перелічує, кому вона доступна: педагогічним працівникам, які оцінюють, самому учневі та його батькам або іншим законним представникам. Ширше коло в цьому переліку не згадане.
2. Критерії мають бути оприлюднені. Розділ VI зобов’язує заклад освіти опублікувати свої критерії оцінювання на власному вебсайті (а якщо його немає — на сайті засновника) не пізніше ніж через десять робочих днів після затвердження. Тобто дізнатися, за що саме ставлять сім чи дев’ять балів, можна не питаючи вчителя.
3. Оцінку можна оскаржити. За розділом II справедливе оцінювання обов’язково передбачає зворотний зв’язок, пояснення оцінки та можливість оскаржити результати навчання у разі незгоди.

Що змінилося для 5–9 класів у серпні 2026 року

Базова школа отримала власний методичний документ менш ніж за три тижні до 1 вересня. Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2026 року № 1427 затвердив нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів, і вони запроваджуються з 1 вересня 2026 року. Попередні рекомендації 2024 року (наказ № 1093) втратили чинність, а орієнтовні вимоги 2013 року (наказ № 1222) до оцінювання в 5–9 класах більше не застосовують. Для 1–4 класів надалі діють методичні рекомендації 2021 року (наказ № 813).

Найпомітніше зміна виглядає в журналі. Досі кожну оцінку співвідносили з групою результатів, тож поруч з’являлися позначки на кшталт «ГР1» чи «ГР3», окремі стовпці за групами, а наприкінці семестру виходило кілька оцінок з одного предмета. Тепер накопичення й фіксування в класному журналі оцінок за кожною групою результатів, зазначення індексів груп біля поточних оцінок, створення окремих стовпців за групами та дублювання однієї оцінки в кількох стовпцях не є обов’язковими.

Самі групи результатів нікуди не зникли. Група результатів — це не контрольна й не окремий предмет, а набір споріднених результатів навчання всередині предмета або освітньої галузі; групи та їхню структуру визначає Державний стандарт, а модельна чи навчальна програма впорядковує й уточнює очікувані результати; для різних галузей набір груп різний. Групи лишаються в державному стандарті, школа може й далі оцінювати за ними, щоб відстежувати поступ, а якщо електронний журнал дозволяє співвідносити оцінки з результатами навчання, учитель має право користуватися цим функціоналом. Змінилася не система, а обов’язковість записів. Яка саме модельна програма працює в класі, вирішує школа, і про це ми докладно розповіли в матеріалі про типову освітню програму і походження шкільних предметів.

Що ще варто знати батькам про новий документ.

• З предмета за семестр виставляють одну оцінку. За результатами семестрового оцінювання визначають одну семестрову оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.
• Підсумкова робота після кожної теми не обов’язкова. Тематичну оцінку можна вивести узагальненням поточних оцінок, а не окремою контрольною.
• Вересневі діагностичні роботи не йдуть в оцінки. Вхідне діагностування на початку навчального року належить до формувального оцінювання, тож його результати не враховують ані в поточному, ані в підсумковому оцінюванні.
• Поведінка на оцінку не впливає. Дисциплінованість, старанність, темп роботи та інші особистісні характеристики не є підставою для визначення оцінки.

Примірну форму свідоцтва досягнень для 5–9 класів міністерство має розробити до 1 жовтня 2026 року.

Як оцінюють на екстернаті, сімейній і дистанційній формі

Система поширюється на всі форми здобуття повної загальної середньої освіти — окремих шкал чи знижених вимог для екстернату, сімейної або дистанційної форми немає. Це не новація наказу: те саме правило прямо закріплює стаття 17 Закону «Про повну загальну середню освіту», яка гарантує учневі оцінювання незалежно від виду та форми здобуття освіти. Шкала, рівні й види оцінювання ті самі, що й на очній формі. Відрізняється лише організація: школа може розробити критерії, адаптовані для дистанційної та інших форм, і так само оприлюднити їх.

Ще одна норма стосується консультацій. Індивідуальні консультації підлягають винятково формувальному оцінюванню, тож бал, який дитина почула на консультації, не може стати ані поточною, ані підсумковою оцінкою. Консультація існує, щоб побачити прогалину й закрити її. Так само варто знати, що обов’язковому оцінюванню підлягають лише обов’язкові предмети та курси освітньої програми, а вибіркові оцінюють за рішенням педагогічної ради школи.

Одна відмінність усе ж є, і вона на користь передбачуваності. Окрема річна робота загалом не передбачена: в очному класі річну оцінку виводять із семестрових. Для учнів на індивідуальних формах рекомендації для 5–9 класів допускають виняток — відповідно до порядку оцінювання, встановленого для цих форм.

Що справді варто врахувати родинам за кордоном — дві норми. Перша, про «зараховано / незараховано», описана вище. Друга стосується від’їзду: якщо учень вибуває зі школи, зокрема виїжджає за кордон, оцінювання може бути проведене достроково, а процедуру визначає сам заклад. Як оформити перехід і що буде з річним оцінюванням, ми розбирали у статті про перехід на екстернат.

Для дітей з особливими освітніми потребами критерії ті самі, але їх можна адаптувати — з огляду на особливості освітнього процесу, середовища та індивідуальний навчальний план, якщо він складений.

Як це виглядає в «Акценті»

Норма про оприлюднення критеріїв закриває найчастішу батьківську претензію — «незрозуміло, за що поставили оцінку». Наш підхід до оцінювання описаний в освітній програмі, а результати доступні в особистому кабінеті, тож розмова з учителем починається з конкретної роботи, а не зі спроби відновити, звідки взявся семестровий бал.

Оцінювання спирається на принципи академічної доброчесності — про те, що це означає на практиці й чому списування псує не оцінку, а навчання, ми писали окремо.