Головна → Блог → Навчання українських дітей за кордоном: 4 сценарії МОН

Навчання українських дітей за кордоном: 4 сценарії МОН

Школярка робить українське домашнє завдання за кухонним столом у квартирі за кордоном

Дитина, яка живе за кордоном, може продовжувати навчання українською за чотирма сценаріями: повна дистанційна програма, скорочений українознавчий компонент у поєднанні з місцевою школою, українська суботня школа або тільки закордонна школа з подальшим визнанням результатів. Родина обирає сценарій сама — з огляду на вимоги країни перебування, — а підтверджені оцінки місцевої школи українська визнає та зараховує без перескладання.

Нижче — як працює кожен сценарій, скільки годин реально займає українознавчий компонент і що змінилося в правилах за останні два роки.

Скільки українських дітей за кордоном навчаються в українських школах

За кордоном перебуває близько 2,1 мільйона українських дітей шкільного віку — цю цифру Міністерство освіти і науки України (МОН) озвучило у березні 2025 року. Онлайн в українських школах із них навчається дедалі менше. За даними Рахункової палати, оприлюдненими 12 жовтня 2026 року, кількість таких учнів скоротилася майже вдвічі:

Коли Учнів за кордоном, які навчаються онлайн в українських школах
2022 рік майже 520 тисяч
1 вересня 2025 року 316 тисяч
1 вересня 2026 року 272 тисячі

Аудитори вважають, що спад свідчить про дедалі більшу адаптацію українських учнів до освітніх систем країн перебування. Спільний аудит 2022–2025 років провели органи аудиту України, Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та німецької землі Гессен. Станом на 2025 рік у школах цих країн навчалися понад 254 тисячі українських дітей, а навчання в місцевій школі на момент завершення аудиту було обов’язковим для всіх українських учнів, які туди прибувають. Тож у цих країнах українська школа онлайн, за загальним правилом, доповнює місцеву, а не замінює її. Окремого механізму обліку дітей, які не навчаються ані в українській, ані в іноземній школі, за висновками аудиту, не було створено.

Поєднання двох шкіл при цьому довго залишалося типовим сценарієм: станом на січень 2025 року, за даними МОН, понад 355 тисяч дітей одночасно були учнями українського й закордонного закладу.

За цими цифрами стоїть звичайний вечір родини десь у Польщі чи Німеччині: вранці — місцева школа мовою країни, після обіду — українські уроки, і так щодня. Саме через це подвійне навантаження держава кілька років шукала формат, який дозволить не розриватися між двома освітніми системами. Ним став українознавчий компонент.

Чотири сценарії МОН: від суботньої школи до повної програми

У 2025 році МОН зібрало всі варіанти в межах політики «Діти за кордоном» на платформі «Українська освіта для дітей за кордоном». Сценарії відрізняються навантаженням і тим, які документи наприкінці отримує дитина.

Сценарій Для кого Результат
Місцева школа + українознавчий компонент онлайн Дитина щодня ходить до закордонної школи Українське свідоцтво + документ іноземної школи
Місцева школа + суботня чи недільна українська школа Родині важливе живе українське середовище Ті самі два документи, якщо осередок верифіковано
Лише місцева школа Повне занурення в закордонну освіту Повернення можливе через визнання результатів
Лише українська школа, повна програма дистанційно Країна перебування не зобов’язує відвідувати місцеву школу Свідоцтво про освіту українського зразка

Одне важливе уточнення до колонки «Результат»: українське свідоцтво в усіх сценаріях видає український заклад освіти — після офіційного зарахування, виконання програми відповідного рівня та річного оцінювання. Сам суботній осередок чи закордонна школа документ українського зразка не видають.

Вимоги країн різняться: у частині держав шкільне відвідування обов’язкове, в інших допускається навчання дистанційно чи вдома. Міністерство закордонних справ (МЗС) зібрало ці вимоги в окремому переліку — він опублікований на сайті МОН, і саме з нього варто почати вибір сценарію. Повну українську програму можна поєднувати й з місцевою школою, але тоді дитина фактично виконує дві програми — про це нижче, у розділі про повну програму.

Що таке українознавчий компонент і скільки він триває

Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для учнів, які здобувають освіту одночасно у школі країни перебування та України. Її визначає Типова освітня програма, затверджена наказом МОН № 1014 від 18 серпня 2023 року; з 1 вересня 2025 року вона діє в новій редакції (наказ № 1119 від 7 серпня 2025 року). Логіка проста: в основі — те, чого закордонна школа не дає, — українська мова й література, історія та географія України, громадянська освіта, правознавство, у старших класах — «Захист України». Підтверджені результати з математики, природничих наук, іноземних мов та решти предметів українська школа визнає та зараховує з місцевої.

Обов’язкове тижневе навантаження виглядає так:

Класи Обов’язкові предмети Годин на тиждень
1–4 Українська мова та читання, «Я досліджую світ» (у частині громадянської й історичної освітньої галузі) 5
5–7 Українська мова та література, історія України й громадянська освіта 4
8 + географія України 5
9 + правознавство 6
10 Українська мова й література, історія України, громадянська освіта, «Захист України» 6
11 Українська мова й література, історія України, географія України, «Захист України» 6

До обов’язкових годин типовий план додає ще від однієї години в 1–4 класах і двох у 5–8 до восьми у 9–11. Ці години школа розподіляє на власний розсуд: на індивідуальні та групові заняття, консультації або додаткові предмети — зокрема, щоб надолужити освітні розриви між українською й закордонною програмами. У випускних класах заклад може спрямувати частину цих годин на підготовку до державної підсумкової атестації (ДПА), якщо її проводять, та (або) національного мультипредметного тесту (НМТ), тож навчальний план 9–11 класів формально сягає 14 годин, але його основа — ті самі шість обов’язкових.

Розклад школа складає з урахуванням зайнятості дитини в закордонній школі, а частину матеріалу можна опановувати асинхронно — за відеозаписами уроків, у зручний час. Допомагають і безоплатні державні е-додатки до підручників: вони відкриваються з будь-якої країни, тож увесь паперовий комплект возити із собою не обов’язково. Зарахування відбувається за заявою одного з батьків, зокрема поданою електронною поштою.

Як зараховуються оцінки з місцевої школи

Механізм визнання закордонних результатів запрацював у 2025 році: його визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 734 від 23 червня 2025 року. Працює він так:

  1. Один із батьків подає до української школи заяву в довільній формі — особисто або електронною поштою.
  2. До заяви додаються документи, які дають змогу ідентифікувати результати навчання: табель, виписка оцінок, довідка закордонної школи.
  3. Школа співвідносить шкалу оцінювання закордонної школи з українською — без контрольних і перескладань. Для такого співвіднесення МОН оприлюднювало рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл з таблицями для окремих країн.

Це стосується формальної освіти — навчання в іноземному закладі освіти за програмою країни перебування. За пунктом 5 Порядку № 734, окремого включення такої школи до українського переліку верифікованих осередків не потрібно. Проте якщо за заявою й документами неможливо ідентифікувати результати навчання, українська школа відмовляє у визнанні із зазначенням підстав. Батьки можуть повторно подати уточнені документи; у разі повторної відмови застосовується оцінювання за пунктом 6 Порядку.

Якщо за попередній рік у дитини немає річних оцінок — наприклад, родина виїхала посеред навчального року, — Типова освітня програма прямо дозволяє провести оцінювання впродовж наступного навчального року: за письмовою заявою батьків школа затверджує графік і перелік завдань, а саме оцінювання може відбуватися дистанційно. Роз’яснення щодо застосування Порядку МОН надало листом № 1/11568-26 від 29 травня 2026 року — саме на нього міністерство орієнтує школи в огляді нового навчального року (лист № 1/16209-26, див. «Джерела»).

Де перевірити перелік верифікованих шкіл за кордоном

Офіційний перелік верифікованих освітніх осередків — на сайті АІКОМ. Оберіть країну, знайдіть повну назву осередку й відкрийте його картку. Саме на цей список посилається МОН у повідомленні про верифіковані суботні й недільні школи; перелік поповнюється, тому перевіряти його варто перед вибором школи.

Цей список стосується українських освітніх осередків за кордоном, зокрема суботніх і недільних шкіл, де дитина здобуває неформальну освіту. За пунктом 6 Порядку № 734, результати з предметів українознавчого компонента визнаються без додаткового оцінювання, якщо осередок пройшов верифікацію комісії МОН і МЗС, обліковується в Автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту (АІКОМ), а родина має документи, що підтверджують результати навчання. Якщо осередок не верифікований або підтвердних документів немає, дитина проходить оцінювання в українській школі на загальних засадах.

Для поєднання «місцева школа + скорочений українознавчий компонент» перевіряйте, де саме дитина опановує українські предмети. Якщо в суботньому чи недільному осередку — знайдіть його в переліку АІКОМ. Якщо онлайн в українській школі — цей перелік не є умовою зарахування оцінок зі звичайної школи країни перебування: для них діють правила формальної освіти, описані вище.

Чи можна залишитися на повній українській програмі

Так — хоча довкола цього торік точилася найгарячіша освітня дискусія. Наказ МОН № 1112 від 7 серпня 2024 року встановлював для комунальних шкіл нові правила: учні за кордоном, які одночасно відвідують місцеву школу, з 1 вересня 2025 року мали переходити на українознавчий компонент. Норма викликала хвилю звернень: старшокласникам скорочена програма не давала повноцінно підготуватися до НМТ, а дітям зі значними освітніми розривами — наздогнати українську програму. Наказ № 1020 від 18 липня 2025 року визнав наказ № 1112 таким, що втратив чинність, і МОН підтвердило: родина може обирати між повною програмою та українознавчим компонентом. Це право діє й у 2026/2027 навчальному році: наказ № 1112 скасовано, тож українознавчий компонент залишається одним зі сценаріїв поряд із повною українською програмою за дистанційною, сімейною чи екстернатною формою.

На практиці вибір виглядає так:

  • Повна програма дистанційно — для родин, які планують повернення, готуються до НМТ або хочуть зберегти всі предмети українською. Це найбільше навантаження, але й повна безперервність: дитина не випадає з української програми ані на рік. Як оформити перехід, ми детально розбирали у статті про переведення на дистанційне навчання.
  • Сімейна форма чи екстернат — індивідуальні форми. На сімейній формі навчання дитини організовують батьки, на екстернаті учень опановує програму самостійно, а школа проводить оцінювання. Порівняння всіх варіантів є у статті про форми навчання в українських школах.
  • Українознавчий компонент — мінімальне навантаження і збережений зв’язок з українською школою; підходить, коли основна освіта дитини вже надовго закордонна.

Приватні ліцензовані заклади, як-от «Акцент», організовують дистанційне навчання за повною українською програмою: дитина за кордоном навчається у зручному ритмі, проходить оцінювання дистанційно й після виконання програми отримує ті самі документи про освіту, що й учні шкіл в Україні. Для родин, яким потрібна саме повна програма без прив’язки до конкретної громади в Україні, це робочий варіант — детальніше про нього на сторінці дистанційної школи для дітей за кордоном.

Що з ДПА і НМТ для учнів за кордоном

Тут важливо розділити два випробування. НМТ — це вступний тест для тих, хто планує український виш, і закордонне проживання його не блокує: у 2026 році тимчасові екзаменаційні центри працювали більш ніж у 30 країнах, а перелік міст оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти. Реєстрація відбувається онлайн, місто обирається з офіційного переліку — для учнів за кордоном це зазвичай найближче велике місто, де відкрито центр. Якщо дитині потрібна системна підготовка до тесту, українці за кордоном можуть вступити на нульовий курс в українському виші; дистанційну форму постанова передбачає, але пропонують її не всі заклади. Юнакам, які планують вступ, варто заздалегідь подбати й про військовий облік у 17 років: стати на облік можна онлайн через Резерв+, не повертаючись в Україну, а без військово-облікового документа юнака за загальним правилом не зарахують до вишу.

ДПА — окрема історія. Це підсумкова атестація в школі, і її проведення залежить від рішень на конкретний навчальний рік. У 2025/2026 навчальному році здобувачів освіти від ДПА звільнили законом; наперед прогнозувати правила для наступних років не варто — їх щороку визначають окремо. Який статус має ДПА у 2026/2027 навчальному році і що вже вирішено щодо повернення атестації, ми розібрали в окремій статті. У навчальних планах українознавчого компонента додаткові години для 9 класу передбачені на предмети ДПА за базовий рівень, а для 10–11 класів — на предмети ДПА за профільний рівень та (або) НМТ.

Чи підходить FLEX Global дитині, яка живе за кордоном

16 жовтня 2026 року МОН оголосило набір до програми обміну майбутніх лідерів FLEX Global на 2027–2028 навчальний рік. Її фінансує Бюро у справах освіти і культури Державного департаменту США, а в Україні адмініструє організація American Councils за підтримки МОН. Переможці конкурсу рік навчаються в американській школі й живуть у приймаючій родині. Участь безкоштовна, онлайн-заявки приймають до 22 жовтня 2026 року.

Родинам за кордоном важлива одна вимога зі списку: учасник має проживати в Україні й відвідувати українську школу на момент подання заявки. Дитина, яка зараз живе в іншій країні, цій умові не відповідає, навіть якщо вчиться в українській школі онлайн. Чи бувають винятки, в описі програми не сказано, тож це краще уточнити в організаторів: [email protected]. З українськими учнівськими олімпіадами інакше: для громадян України, які живуть за кордоном, Мала академія наук проводить окремий дистанційний другий етап, і як у ньому взяти участь, ми розбирали в окремій статті.

Решта вимог:

  • дата народження від 1 січня 2010 до 31 грудня 2011 року;
  • навчання у 8, 9 або 10 класі (або в 11 класі школи з 12-річним навчанням);
  • громадянство України й можливість отримати закордонний паспорт;
  • хороші оцінки та добра англійська: у заявці є розділ із мови й три короткі твори англійською;
  • відповідність вимогам візи США J-1;
  • не більш як 3 місяці в США протягом останніх 5 років.

Після заявки учасники складають тест з англійської, пишуть твори під наглядом і проходять співбесіду. Фіналісти дізнаються результат навесні 2027 року, у серпні вирушають до США й повертаються в травні–червні 2028 року. Візу не можна продовжити. Організатори радять заздалегідь подумати, чи не доведеться повторювати навчальний рік і чи встигне дитина до випускних та вступних іспитів.

Як обрати сценарій: коротка пам’ятка

  • З’ясуйте вимоги країни перебування: чи обов’язкова очна школа — перелік МЗС на сайті МОН.
  • Якщо дитина планує вступ до українського вишу — обирайте повну програму або компонент із додатковими годинами підготовки до НМТ.
  • Якщо основна школа вже закордонна — українознавчий компонент збереже мову й історію та відкриє шлях до українського свідоцтва за 4–6 обов’язкових годин на тиждень.
  • Зберігайте табелі й довідки місцевої школи: саме вони стануть підставою для визнання й зарахування оцінок.
  • Перед записом до суботньої школи перевірте осередок в офіційному переліку АІКОМ — інакше його результати доведеться підтверджувати оцінюванням.

Держава два роки шукала баланс між «зберегти українську освіту» і «не перевантажити дитину» — і зрештою залишила вибір за родиною. Однакового рішення для першокласника в Берліні та одинадцятикласника, який готується до НМТ, справді не існує. А для наймолодших є ще один практичний нюанс: після повернення в Україну родина першокласника може оформити державну допомогу «Пакунок школяра» — 5000 гривень на шкільні покупки.

Матеріал підготовлено станом на серпень 2026 року за чинними редакціями нормативних актів і даними Міністерства освіти і науки України; статистику учнів за кордоном оновлено 12 жовтня 2026 року за даними Рахункової палати; навчальні плани 10 і 11 класів, четвертий сценарій і порядок співвіднесення оцінок уточнено 14 жовтня 2026 року; розділ про програму обміну FLEX Global додано 16 жовтня 2026 року. Правила навчання за кордоном змінювалися вже кілька разів — перед рішенням звірте актуальні редакції документів за посиланнями нижче.

Часті питання

Що таке українознавчий компонент?
Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для дітей, які навчаються в школі країни перебування і водночас хочуть зберегти українську освіту. В її основі предмети, яких немає в закордонній школі: українська мова та література, історія та географія України, громадянська освіта й правознавство — точний набір залежить від класу. Підтверджені результати з решти предметів українська школа визнає та зараховує з місцевої.
Скільки годин на тиждень займає українознавчий компонент?
У початковій школі — 5 обов’язкових годин на тиждень, у 5–7 класах — 4 години, у 8 класі — 5, у 9–11 класах — 6. До них додаються години, які школа розподіляє сама: на індивідуальні заняття, консультації чи інші предмети — від однієї години в початкових класах до восьми у 9–11, де заклад може спрямувати їх на індивідуальні заняття й консультації з предметів державної підсумкової атестації (якщо її проводять) та (або) національного мультипредметного тесту. Разом навчальний план 9–11 класів сягає 14 годин на тиждень.
Чи потрібно перескладати в українській школі предмети, які дитина вже вивчає за кордоном?
Якщо є документи, що дають змогу ідентифікувати результати навчання, — ні. За Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 734 від 23 червня 2025 року, результати формальної освіти в іноземній школі визнаються без додаткового оцінювання: школа співвідносить шкалу оцінювання іноземної школи з українською. Якщо ж підтверджених річних оцінок немає, школа проводить власне оцінювання — його можна пройти впродовж наступного навчального року.
Чи зарахують оцінки з української суботньої школи за кордоном?
Результати з предметів українознавчого компонента зарахують без додаткового оцінювання, якщо освітній осередок пройшов верифікацію комісії Міністерства освіти і науки та Міністерства закордонних справ, обліковується в АІКОМ і є документи про результати навчання. Перелік доступний на сайті АІКОМ у розділі «Осередки за кордоном». Якщо осередок не верифікований, результати можна визнати через оцінювання на загальних засадах в українській школі.
Чи може дитина за кордоном навчатися за повною українською програмою?
Так. Наказ Міністерства освіти і науки № 1020 від 18 липня 2025 року визнав таким, що втратив чинність, наказ № 1112, який для комунальних шкіл передбачав переведення учнів, що одночасно відвідують закордонну школу, на українознавчий компонент. Родина обирає сама: повна програма за дистанційною, сімейною чи екстернатною формою або скорочений українознавчий компонент.
Чи можна скласти НМТ, перебуваючи за кордоном?
Так. Національний мультипредметний тест проводять не лише в Україні: у 2026 році тимчасові екзаменаційні центри працювали більш ніж у 30 країнах. Реєстрація відбувається онлайн через Український центр оцінювання якості освіти, а місто тестування обирається з офіційного переліку.

Обираєте українську школу з-за кордону?

«Акцент» — ліцензований приватний заклад освіти, що організовує дистанційне навчання за повною українською програмою для 1–11 класів: гнучкий ритм під ваш часовий пояс, офіційне оцінювання та документи про освіту після виконання програми.