Дитина, яка живе за кордоном, може продовжувати навчання українською за чотирма сценаріями: повна дистанційна програма, скорочений українознавчий компонент у поєднанні з місцевою школою, українська суботня школа або тільки закордонна школа з подальшим визнанням результатів. Родина обирає сценарій сама — з огляду на вимоги країни перебування, — а підтверджені оцінки місцевої школи українська визнає та зараховує без перескладання.
Нижче — як працює кожен сценарій, скільки годин реально займає українознавчий компонент і що змінилося в правилах за останні два роки.
Скільки українських дітей навчаються у двох школах одночасно
За кордоном перебуває близько 2,1 мільйона українських дітей шкільного віку — цю цифру Міністерство освіти і науки України (МОН) озвучило у березні 2025 року. Українську освіту з-за кордону при цьому продовжують сотні тисяч: за урядовими даними, оприлюдненими в червні 2025 року, дистанційно в українських школах навчалися майже 364 тисячі дітей. Поєднання двох шкіл — типовий сценарій: станом на січень 2025 року, за даними МОН, понад 355 тисяч дітей одночасно були учнями українського й закордонного закладу.
За цими цифрами стоїть звичайний вечір родини десь у Польщі чи Німеччині: вранці — місцева школа мовою країни, після обіду — українські уроки, і так щодня. Саме через це подвійне навантаження держава кілька років шукала формат, який дозволить не розриватися між двома освітніми системами. Ним став українознавчий компонент.
Чотири сценарії МОН: від суботньої школи до повної програми
У 2025 році МОН зібрало всі варіанти в межах політики «Діти за кордоном» на платформі «Українська освіта для дітей за кордоном». Сценарії відрізняються навантаженням і тим, які документи наприкінці отримує дитина.
| Сценарій | Для кого | Результат |
|---|---|---|
| Місцева школа + українознавчий компонент онлайн | Дитина щодня ходить до закордонної школи | Українське свідоцтво + документ іноземної школи |
| Місцева школа + суботня чи недільна українська школа | Родині важливе живе українське середовище | Ті самі два документи, якщо осередок верифіковано |
| Лише місцева школа | Повне занурення в закордонну освіту | Повернення можливе через визнання результатів |
| Повна українська програма дистанційно | Країна перебування не вимагає очного відвідування або родина готова до двох програм | Свідоцтво про освіту українського зразка |
Одне важливе уточнення до колонки «Результат»: українське свідоцтво в усіх сценаріях видає український заклад освіти — після офіційного зарахування, виконання програми відповідного рівня та річного оцінювання. Сам суботній осередок чи закордонна школа документ українського зразка не видають.
Вимоги країн різняться: у частині держав шкільне відвідування обов’язкове, в інших допускається навчання дистанційно чи вдома. Міністерство закордонних справ (МЗС) зібрало ці вимоги в окремому переліку — він опублікований на сайті МОН, і саме з нього варто почати вибір сценарію.
Що таке українознавчий компонент і скільки він триває
Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для учнів, які здобувають освіту одночасно у школі країни перебування та України. Її визначає Типова освітня програма, затверджена наказом МОН № 1014 від 18 серпня 2023 року; з 1 вересня 2025 року вона діє в новій редакції (наказ № 1119 від 7 серпня 2025 року). Логіка проста: в основі — те, чого закордонна школа не дає, — українська мова й література, історія та географія України, громадянська освіта, правознавство, у старших класах — «Захист України». Підтверджені результати з математики, природничих наук, іноземних мов та решти предметів українська школа визнає та зараховує з місцевої.
Обов’язкове тижневе навантаження виглядає так:
| Класи | Обов’язкові предмети | Годин на тиждень |
|---|---|---|
| 1–4 | Українська мова та читання, «Я досліджую світ» | 5 |
| 5–7 | Українська мова та література, історія України й громадянська освіта | 4 |
| 8 | + географія України | 5 |
| 9 | + правознавство | 6 |
| 10–11 | Українська мова й література, історія України, громадянська освіта, географія України, «Захист України» | 6 |
До обов’язкових годин типовий план додає ще від однієї години в 1–4 класах і двох у 5–8 до восьми у 9–11. Ці години школа розподіляє на власний розсуд: на індивідуальні та групові заняття, консультації або додаткові предмети — зокрема, щоб надолужити освітні розриви між українською й закордонною програмами. У випускних класах їх зазвичай спрямовують на підготовку до державної підсумкової атестації (ДПА) та національного мультипредметного тесту (НМТ), тож навчальний план 9–11 класів формально сягає 14 годин, але його основа — ті самі шість обов’язкових.
Розклад школа складає з урахуванням зайнятості дитини в закордонній школі, а частину матеріалу можна опановувати асинхронно — за відеозаписами уроків, у зручний час. Зарахування відбувається за заявою одного з батьків, зокрема поданою електронною поштою.
Як зараховуються оцінки з місцевої школи
Механізм визнання закордонних результатів запрацював у 2025 році: його визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 734 від 23 червня 2025 року. Працює він так:
- Один із батьків подає до української школи заяву в довільній формі — особисто або електронною поштою.
- До заяви додаються документи, які дають змогу ідентифікувати результати навчання: табель, виписка оцінок, довідка закордонної школи.
- Школа переводить оцінки в українську шкалу за таблицями відповідності, затвердженими МОН, — без контрольних і перескладань.
Це стосується формальної освіти — іноземного закладу, де дитина навчається офіційно. Результати з української суботньої чи недільної школи теж можна зарахувати без додаткового оцінювання, але за умови: осередок має пройти верифікацію комісії МОН і МЗС, а його результати — обліковуватися в Автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту (АІКОМ). Мапа верифікованих осередків доступна на платформі МОН, і перед записом дитини на суботні заняття цей статус варто перевірити: результати неверифікованого осередку школа зможе визнати лише через оцінювання на загальних засадах.
Якщо за попередній рік у дитини немає річних оцінок — наприклад, родина виїхала посеред навчального року, — Типова освітня програма прямо дозволяє провести оцінювання впродовж наступного навчального року: за письмовою заявою батьків школа затверджує графік і перелік завдань, а саме оцінювання може відбуватися дистанційно. Роз’яснення щодо застосування Порядку МОН надало листом № 1/11568-26 від 29 травня 2026 року — саме на нього міністерство орієнтує школи в огляді нового навчального року (лист № 1/16209-26, див. «Джерела»).
Чи можна залишитися на повній українській програмі
Так — хоча довкола цього торік точилася найгарячіша освітня дискусія. Наказ МОН № 1112 від 7 серпня 2024 року встановлював для комунальних шкіл нові правила: учні за кордоном, які одночасно відвідують місцеву школу, з 1 вересня 2025 року мали переходити на українознавчий компонент. Норма викликала хвилю звернень: старшокласникам скорочена програма не давала повноцінно підготуватися до НМТ, а дітям зі значними освітніми розривами — наздогнати українську програму. Наказ № 1020 від 18 липня 2025 року визнав наказ № 1112 таким, що втратив чинність, — і МОН підтвердило: родина може обирати між повною програмою та українознавчим компонентом. Це право діє й у 2026/2027 навчальному році: в огляді організації нового навчального року (лист № 1/16209-26 від 28 липня 2026 року) українознавчий компонент — один із варіантів, а не єдиний.
На практиці вибір виглядає так:
- Повна програма дистанційно — для родин, які планують повернення, готуються до НМТ або хочуть зберегти всі предмети українською. Це найбільше навантаження, але й повна безперервність: дитина не випадає з української програми ані на рік. Як оформити перехід, ми детально розбирали у статті про переведення на дистанційне навчання.
- Сімейна форма чи екстернат — індивідуальні форми: на сімейній формі навчання дитини організовують батьки, на екстернаті учень опановує програму самостійно, а школа проводить оцінювання. Порівняння всіх варіантів є у статті про форми навчання в українських школах.
- Українознавчий компонент — мінімальне навантаження і збережений зв’язок з українською школою; підходить, коли основна освіта дитини вже надовго закордонна.
Приватні ліцензовані заклади, як-от «Акцент», організовують дистанційне навчання за повною українською програмою: дитина за кордоном навчається у зручному ритмі, проходить оцінювання дистанційно й після виконання програми отримує ті самі документи про освіту, що й учні шкіл в Україні. Для родин, яким потрібна саме повна програма без прив’язки до конкретної громади в Україні, це робочий варіант — детальніше про нього на сторінці дистанційної школи для дітей за кордоном.
Що з ДПА і НМТ для учнів за кордоном
Тут важливо розділити два випробування. НМТ — це вступний тест для тих, хто планує український виш, і закордонне проживання його не блокує: у 2026 році тимчасові екзаменаційні центри працювали більш ніж у 30 країнах, а перелік міст оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти. Реєстрація відбувається онлайн, місто обирається з офіційного переліку — для учнів за кордоном це зазвичай найближче велике місто, де відкрито центр.
ДПА — окрема історія: це підсумкова атестація в школі, і її проведення залежить від рішень на конкретний навчальний рік. У 2025/2026 навчальному році здобувачів освіти від ДПА звільнили законом; наперед прогнозувати правила для наступних років не варто — їх щороку визначають окремо. У навчальних планах українознавчого компонента для 9 і 11 класів на підготовку до обох випробувань передбачені додаткові години.
Як обрати сценарій: коротка пам’ятка
- З’ясуйте вимоги країни перебування: чи обов’язкова очна школа — перелік МЗС на сайті МОН.
- Якщо дитина планує вступ до українського вишу — обирайте повну програму або компонент із додатковими годинами підготовки до НМТ.
- Якщо основна школа вже закордонна — українознавчий компонент збереже мову й історію та відкриє шлях до українського свідоцтва за 4–6 обов’язкових годин на тиждень.
- Зберігайте табелі й довідки місцевої школи: саме вони стануть підставою для визнання й зарахування оцінок.
- Перед записом до суботньої школи перевірте, чи верифікований осередок, — інакше його результати доведеться підтверджувати оцінюванням.
Держава два роки шукала баланс між «зберегти українську освіту» і «не перевантажити дитину» — і зрештою залишила вибір за родиною. Однакового рішення для першокласника в Берліні та одинадцятикласника, який готується до НМТ, справді не існує.
Матеріал підготовлено станом на серпень 2026 року за чинними редакціями нормативних актів і даними Міністерства освіти і науки України. Правила навчання за кордоном змінювалися вже кілька разів — перед рішенням звірте актуальні редакції документів за посиланнями нижче.
