Освітні втрати — це зміни в навчальних досягненнях, емоційному стані, соціальних взаємодіях і ціннісній ідентичності дитини після тривалих перерв у навчанні, стресових обставин або нерівного доступу до освітніх ресурсів. Міністерство освіти і науки України (МОН) радить починати з діагностики, а роботу з прогалинами вести разом із підтримкою емоційного стану.
Чим освітні втрати відрізняються від поганої оцінки
Низька оцінка з контрольної говорить про одну тему в один день і повної картини не дає. Освітні втрати видно інакше — з кількох джерел даних у динаміці, від результатів оцінювання й відвідування до спостережень за станом дитини.
У посібнику «Крок за кроком», який МОН оприлюднило 20 січня 2026 року, освітні втрати визначено як «зміни в навчальних досягненнях, емоційному стані, соціальних взаємодіях і ціннісній ідентичності учнівства внаслідок тривалих перерв у навчанні, стресових життєвих обставин чи нерівного доступу до освітніх ресурсів, які поступово вплинули на здатність дитини навчатися і взаємодіяти з оточенням». Укладачки видання — Оксана Пасічник та Олена Ліннік, рекомендувала його до використання методична рада державної установи «Український інститут розвитку освіти».
Посібник виділяє чотири види втрат.
| Вид втрат | Як це виглядає | Що з цим роблять |
|---|---|---|
| Навчальні (когнітивні) | Прогалини в базових знаннях, труднощі із застосуванням вивченого, нестабільні результати | Діагностичні роботи, диференційовані завдання, формувальне оцінювання |
| Психоемоційні | Тривожність, апатія, швидке виснаження, знижена самооцінка, уникання навчання | Підходи з урахуванням травматичного досвіду, супровід психолога, безпечне середовище |
| Соціальні та поведінкові | Труднощі в спілкуванні, уникання групової роботи, ослаблені навички співпраці | Соціально-емоційні практики, групова робота, наставництво між учнями |
| Втрати ціннісної (національної) ідентичності | Зниження інтересу до української мови, історії та культури, відчуття відстороненості | Українознавчий компонент, мовне середовище, культурні події |
Види втрат переплітаються. «Як правило, освітні втрати не виникають у чистому вигляді», зазначає посібник, а дитина, «яка втратила відчуття безпеки чи належності, не зможе повноцінно вчитися». Прогалини в знаннях, зі свого боку, посилюють напругу й невпевненість.
Тема ця не тимчасова. Формулювання про виявлення та надолуження освітніх втрат уже вписані в нові державні стандарти, які набирають чинності найближчими роками — для профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 року, для початкової — для тих, хто розпочне навчання з 1 вересня 2028 року.
Які ознаки батьки можуть помітити вдома
Посібник подає перелік того, що варто спостерігати за кожним видом втрат. Для родини з нього складається практичний список.
- Знання. Дитина не може застосувати вивчене в новій ситуації, плутається в темах, які вже проходили. Результати стрибають від тижня до тижня без видимої причини.
- Емоційний стан. З’явилися тривожність, апатія або дратівливість. Дитина швидко виснажується, важко зосереджується, скаржиться на невпевненість і безсилля.
- Стосунки. Уникає групових завдань, відсторонюється від класу або, навпаки, стала конфліктнішою. Ослабли навички співпраці й взаємопідтримки.
- Мова й культура. Знизився інтерес до української мови, історії, культурних подій. Дитина орієнтується переважно на іноземний або локальний контекст.
Окремої уваги потребують кілька груп. Посібник називає серед них дітей, які змінювали місце проживання під час війни, повернулися з-за кордону або приїхали з тимчасово окупованих територій, а також учнів з особливими освітніми потребами (ООП). За спостереженням посібника, в учнів з ООП втрати частіше виявляються не в оцінках, а в зниженні темпу індивідуального розвитку, самостійності й соціальної взаємодії — про права таких дітей ми писали окремо.
Чому «більше завдань» не завжди спрацьовує
На всеукраїнській конференції «Серпнева-2026» тему освітніх втрат розбирали на окремій майстерці. Владислав Качур, старший методист англійської мови міжнародного благодійного фонду savED і вчитель іноземних мов Вінницького ліцею № 6, запропонував розглядати втрати на чотирьох взаємопов’язаних рівнях. Це втрата конкретних знань, зниження спроможності навчатися через хронічний стрес, виснаження вчителя й утрата дитиною сенсу та мотивації.
За його словами, спроби швидко «наздогнати програму» за допомогою збільшення кількості домашніх завдань, інтенсивів і додаткових контрольних робіт можуть мати протилежний ефект. Дитина, яка тривалий час перебуває у стресі, не завжди має достатньо ресурсу для посиленого навчального навантаження.
Тут потрібне уточнення. Самі по собі інтенсиви посібник не забороняє: тижні надолуження та короткі інтенсиви для повторення базових тем перелічені серед робочих організаційних моделей. Різниця в тому, що їм передує. Коли обсяг занять нарощують без діагностики, дитина отримує те саме навантаження, з яким уже не впоралася.
Черговість посібник формулює прямо: «Надолуження навчальних втрат має відбуватися з психоемоційних та соціально-поведінкових. Тільки після цього — когнітивних». Навчальну підтримку при цьому не відкладають, бо шкільний план складають одразу за чотирма напрямами. Ідеться про порядок уваги, і саме він пояснює, чому «сісти й підтягнути математику» часто закінчується сваркою замість результату. Про те, що працює з мотивацією, а що ні, ми розбирали в окремому матеріалі.
Як виглядає робочий план надолуження
Посібник описує цикл педагогічної підтримки, який заклад освіти проходить по колу.
- Діагностика. Аналіз результатів оцінювання та відвідування, короткі діагностичні роботи, спостереження за емоційним станом. До неї залучають психолога, соціального педагога й класних керівників.
- Планування. Школа складає єдиний план за чотирма напрямами — когнітивним, емоційним, соціальним і ціннісним. У плані є цілі, строки, відповідальні та показники поступу.
- Команда підтримки. Адміністрація, вчителі-предметники, психолог, соціальний педагог, тьютор і, за потреби, представник батьківської громади. Посади тьютора в школах офіційно немає, тож посібник має на увазі роль супроводу, яку виконує хтось із педагогів. Ця команда не замінює команду психолого-педагогічного супроводу, яка створюється для інклюзивного навчання дітей з ООП.
- Формати роботи. Тижні надолуження, пари й групи навчальної допомоги, індивідуальні консультації, адаптаційні курси для тих, хто змінив школу, психоемоційні практики.
- Моніторинг. У календарі роботи закладу освіти посібник радить перевіряти поступ кожні шість-вісім тижнів і додає застереження — уникати перевантаження тестуваннями чи іншими форматами контролю.
Оцінюють при цьому не тільки бали. Школа дивиться на відвідування, участь у спільних активностях і самооцінку добробуту, а результати обговорює з учнями та батьками. Як влаштоване саме оцінювання й що означають рівні досягнень, ми пояснювали в розборі оцінювання НУШ.
Що школа робить протягом року
У третьому розділі посібника, присвяченому рівню закладу освіти, є календар роботи школи. Він показує, чого батькам варто очікувати й коли.
| Період | Основні дії школи |
|---|---|
| Вересень — жовтень | Первинний аналіз масштабу втрат, опитування учнів і батьків, формування команди підтримки, карта освітніх втрат |
| Листопад — грудень | Розроблення шкільного плану підтримки, обговорення його з педагогами й батьками, перші заходи |
| Січень — березень | Моніторинг поступу кожні шість-вісім тижнів, коригування плану, оперативні рішення команди |
| Квітень — травень | Повторна діагностика, порівняльний аналіз, підсумковий звіт і план на наступний рік |
Батьків до цієї роботи залучають через інформування, консультації та спільне планування дій. Якщо в школі така робота ведеться, розмова про діагностику припадає на початок навчального року, а не на травень.
Які питання поставити школі
Ці запитання доречні й у школі, де дитина вчиться, і в тій, куди ви лише плануєте перейти.
- Чи проводите ви вхідну діагностику на початку року і в якому вигляді?
- Хто конкретно відповідає за підтримку учня з прогалинами?
- Як часто ви звіряєте поступ і як повідомляєте про нього батькам?
- Які формати підтримки доступні, крім додаткових контрольних?
- Чи є в школі психолог і чи входить він до команди підтримки?
- Чи можна повернутися до пояснення теми, якщо дитина його пропустила?
Останнє запитання варте окремої уваги. Коли дитина хворіла, переїжджала або сиділа без світла, вона пропускає саме пояснення. Робота з прогалинами починається з того, чи є до чого повернутися. Роль супроводу тут може взяти на себе не лише вчитель — чим у цьому допомагають тьютор і ментор, ми описували раніше.
Що тут може дати дистанційний формат
Спершу про те, чого дистанційне навчання не робить. У листі про організований початок 2026/2027 навчального року МОН прямо зазначає, що очна форма здобуття освіти «є найбільш оптимальною» для якісного освітнього процесу, надолуження освітніх втрат, розвитку соціальних навичок і «психологічного благополуччя здобувачів освіти». Онлайн-формат відставання сам собою не долає. Сама форма навчання результату наперед не визначає — ризик втрат залежить від безперервності занять, доступу до матеріалів, якості організації та підтримки.
Водночас у тому самому листі МОН зазначає, що електронні додатки до підручників сприяють самостійній роботі та подоланню освітніх втрат. Ми розбирали, як відкрити ці е-додатки і яким класам вони вже доступні.
Коли очне навчання недоступне через безпеку, здоров’я, переїзд чи конфлікт у класі, дистанційна форма дає три речі, корисні саме за прогалин. Пояснення теми залишається записаним, і до нього можна повернутися стільки разів, скільки потрібно. Темп опрацювання матеріалу задає дитина, а не розклад дзвінків. Перевірка засвоєння прив’язана до уроку, тому прогалину видно раніше, ніж на підсумковій контрольній.
Є й зворотний бік. Дистанційний формат переносить частину роботи вчителя на дитину, і саме тут ховається складність для учня, який уже втратив навички самостійної роботи. Про цю пастку ми писали в матеріалі про мотивацію. Асинхронна частина навчання вимагає саморегуляції, тому різницю між синхронним і асинхронним форматами варто розуміти до переходу.
У дистанційній школі «Акцент» кожен урок містить відеопрезентацію з поясненням учителя, а після уроку йде перевірка засвоєння матеріалу. Обсяг перевірки й зворотного зв’язку різниться за пакетами. У пакеті «Учень» школярі виконують усі домашні завдання й отримують систематичний зворотний зв’язок від учителів, тоді як «Слухач» відкриває лише доступ до матеріалів. Для тих, хто справді втратив навчальний рік, є пакет «Екстерн+» з проходженням двох навчальних років за один — як влаштований екстернат, ми описували раніше. Поради шкільного психолога для батьків зібрані в окремому розділі сайту.
