Стилі мовлення — це функціональні різновиди літературної мови, які добирають відповідно до сфери спілкування, мети й адресата. У шкільному курсі розрізняють п’ять основних стилів: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний і художній. Окремі сучасні програми також називають конфесійний стиль. Стиль показує, де, навіщо і для кого створено текст; тип мовлення показує, як розгорнуто зміст — як розповідь, опис або роздум.
Що називають стилем мовлення
Той самий зміст можна висловити по-різному. На уроці біології учень скаже: «Фотосинтез — це процес утворення органічних речовин за участю світла». У розмові з другом ця думка прозвучить простіше: «Рослина використовує світло, щоб утворювати поживні речовини». Зміст близький, проте ситуація, словник і будова речень різняться.
Функціональний стиль — це усталений добір мовних засобів для певної сфери спілкування. На стиль впливають адресат, форма мовлення, жанр і завдання автора. Усне чи письмове оформлення саме по собі стилю не визначає: наукова доповідь може бути усною, а дружнє повідомлення — письмовим.
Розмовний стиль
Сфера вживання: невимушене повсякденне спілкування в родині, між друзями, однокласниками чи знайомими. Мета: швидко обмінятися думками, враженнями, проханнями або новинами.
Характерні ознаки розмовного стилю:
- невимушеність і залежність від конкретної ситуації;
- уживання побутової лексики, звертань, часток та вигуків;
- короткі, часом неповні речення;
- жива інтонація, жести й міміка в усному діалозі.
Приклади: «Ти вже зробив вправу?» — «Майже. Залишилося звірити відповідь». Інший зразок — повідомлення однокласниці: «Привіт, нагадай, будь ласка, яку сторінку читати». Скорочення та розмовні слова доречні в дружній бесіді, але не в заяві чи науковій відповіді.
Науковий стиль
Сфера вживання: наука, освіта, техніка, навчальна й дослідницька робота. Мета: точно пояснити поняття або закономірність, передати перевірені відомості, обґрунтувати висновок.
Ознаки наукового стилю:
- терміни й слова з точним значенням;
- логічна послідовність і причинно-наслідкові зв’язки;
- визначення, класифікації, докази, посилання на дані;
- нейтральний тон, узагальнені або безособові конструкції.
Приклад із підручника міг би звучати так: «Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?» У дослідницькій роботі: «Після нагрівання температура води підвищилася на шість градусів, що підтвердили два вимірювання». В обох реченнях думка подана точно, а емоційна оцінка не керує викладом.
Офіційно-діловий стиль
Сфера вживання: робота установ, органів влади, підприємств і громадських організацій; офіційні відносини між людьми. Мета: зафіксувати рішення, установити правила, підтвердити факт або оформити прохання.
Його можна розпізнати за такими рисами:
- однозначність формулювань і прямий порядок викладу;
- усталені звороти: відповідно до, на підставі, прошу надати;
- стандартна структура документа та обов’язкові реквізити;
- відсутність образних слів і особистих емоцій.
Приклад заяви: «Прошу зарахувати мене до гуртка робототехніки з 1 вересня». Приклад оголошення: «Засідання учнівської ради відбудеться 20 вересня о 15:00 в кабінеті 12». До жанрів цього стилю належать заява, наказ, довідка, договір, протокол, інструкція й офіційний лист.
Публіцистичний стиль
Сфера вживання: медіа, суспільне життя, публічні виступи, громадські обговорення. Мета: повідомити про суспільно значущу подію та вплинути на погляди чи поведінку читача.
Ознаки публіцистичного стилю:
- поєднання фактів з авторською оцінкою;
- суспільно-політична лексика та зрозуміле пояснення подій;
- заклики, риторичні запитання, повтори для виразності;
- чітка позиція, розрахована на широку аудиторію.
Приклад: «У суботу учні висадили біля школи двадцять дерев. Чи стане подвір’я зеленішим, залежить тепер від нашого догляду». Інший зразок: «Долучайтеся до збору книжок для шкільної бібліотеки: кожне видання знайде свого читача».
Типові жанри — стаття, репортаж, інтерв’ю, нарис, звернення, промова. Шкільне есе залежно від теми й авторського задуму може мати ознаки публіцистичного або художнього викладу. План, аргументацію та приклади такого твору розібрано в матеріалі «Як написати есе».
Художній стиль
Сфера вживання: художня література — оповідання, повісті, романи, поезія, драматичні твори. Мета: створити образ, передати переживання, викликати в читача емоційну й естетичну реакцію.
Основні ознаки художнього стилю:
- образність і конкретні чуттєві деталі;
- епітети, метафори, порівняння та інші засоби виразності;
- індивідуальна авторська манера;
- багатство лексики й різноманітний синтаксис.
Приклад: «Дощ тихо креслив срібні лінії на темному шкільному вікні». Ще один: «Коридор прокинувся від дзвінка й одразу наповнився гомоном». Автор художнього твору може вводити розмовні репліки, листи, уривки документів або наукові пояснення, та загальний задум залишається художнім. Правила оформлення реплік героїв подано в сусідній темі «Пряма мова».
Конфесійний стиль у сучасних класифікаціях
У частині сучасних шкільних програм поряд із п’ятьма основними називають конфесійний, або церковний, стиль. Він обслуговує релігійну сферу: богослужіння, молитви, проповіді, духовні повчання та тексти релігійної традиції.
Йому властиві сакральна лексика, піднесений тон, символічні образи, усталені формули й окремі слова давнього походження. Приклад нейтрального навчального зразка: «Нехай милосердя веде людину до добрих учинків». Це додатковий стиль у шкільній класифікації, тому у відповіді на запитання про основні стилі спершу називають п’ять, а потім за потреби згадують конфесійний. Деякі програми поряд із ним подають ще епістолярний стиль — стиль приватного й офіційного листування.
Порівняльна таблиця стилів мовлення
| Стиль | Сфера | Мета | Ознаки | Типові жанри |
|---|---|---|---|---|
| Розмовний | Побутове неофіційне спілкування | Обмінятися думками й почуттями | Невимушеність, розмовна лексика, неповні речення, жива інтонація | Бесіда, діалог, приватне повідомлення |
| Науковий | Наука й освіта | Пояснити, довести, класифікувати | Терміни, точність, логічність, нейтральність | Підручник, стаття, доповідь, енциклопедична довідка |
| Офіційно-діловий | Установи та офіційні відносини | Регулювати дії, зафіксувати факт | Стандартні формули, однозначність, реквізити | Заява, наказ, протокол, договір |
| Публіцистичний | Медіа й суспільне життя | Інформувати та впливати на аудиторію | Факти й оцінка, заклики, виразність, суспільна лексика | Стаття, репортаж, інтерв’ю, промова |
| Художній | Література й мистецтво слова | Створити образ і емоційно вплинути | Образність, тропи, авторська манера | Оповідання, роман, вірш, п’єса |
| Конфесійний | Релігійне життя | Виразити віру, повчати, супроводжувати обряд | Сакральна лексика, урочистість, символи, сталі формули | Молитва, проповідь, духовне повчання |
Стилі і типи мовлення — у чому різниця
Стиль мовлення відповідає на запитання «де, для кого і з якою метою говорять або пишуть?» Тип мовлення відповідає на запитання «як побудовано зміст?» Це різні характеристики того самого тексту.
- Розповідь передає події в часовій послідовності. До неї ставимо запитання: що сталося спочатку і що було далі? Схема: початок події — її розвиток — завершення.
- Опис показує одночасні ознаки людини, предмета, місця або явища. Запитання: який він або яка вона? Автор називає форму, колір, стан, властивості чи враження.
- Роздум пояснює або доводить думку. Він містить тезу, аргументи, приклади та висновок. Запитання: чому це так?
Один публіцистичний текст може бути роздумом, якщо автор обстоює потребу сортувати сміття, або розповіддю, якщо журналіст відтворює перебіг шкільної події. Науковий опис пояснить ознаки мінералу, а художній опис створить образ осіннього парку. Стиль і тип не виключають один одного; у розгорнутому творі кілька типів часто поєднуються, проте один переважає.
Як визначити стиль тексту
Працюйте за коротким алгоритмом.
- Визначте ситуацію спілкування. Хто автор, кому він звертається і де може з’явитися цей текст: у розмові, підручнику, документі, медіа чи художньому творі?
- Сформулюйте мету. Автор невимушено спілкується, пояснює поняття, регулює офіційні дії, переконує громадськість чи створює образ?
- Знайдіть мовні докази. Підкресліть терміни, стандартні формули, розмовні слова, заклики або художні засоби. Оцініть тон і будову речень.
- Звірте жанр і назвіть переважний стиль. Договір майже напевно буде офіційно-діловим, підручникова стаття — науковою. У складному тексті поясніть, ознаки якого стилю керують викладом.
Готова відповідь може мати таку форму: «Текст належить до публіцистичного стилю, бо порушує суспільну тему, подає факти, містить авторську оцінку й заклик до читачів. Тип мовлення — роздум, оскільки автор висуває тезу та наводить аргументи».
Типові помилки школярів
- Визначати стиль тільки за темою. Текст про природу буває науковим, художнім або публіцистичним — усе залежить від мети та мовних засобів.
- Плутати стиль із типом мовлення. Відповідь «стиль — опис» неправильна: опис є типом. Треба назвати обидві характеристики окремо.
- Уважати будь-який емоційний текст художнім. Заклик у газетній статті може бути емоційним, але суспільна тема й прагнення переконати вказують на публіцистичний стиль.
- Робити висновок за одним словом. Один термін не перетворює діалог на науковий текст, а одна метафора — на художній.
- Одразу називати текст змішаним. Спершу знайдіть стиль, що визначає мету й загальний спосіб викладу. Після цього можна назвати елементи інших стилів.
- Ігнорувати жанр. Заява, репортаж, підручниковий параграф і оповідання вже дають сильну підказку, яку треба підтвердити мовними ознаками.
Для шкільної відповіді достатньо назвати стиль, указати мету тексту й навести дві-три конкретні ознаки з уривка. Якщо потрібно пояснення вчителя та послідовна практика з української мови, перегляньте програму основної школи «Акцент».
