Пряма мова дослівно передає чуже висловлення — репліку героя твору чи відповідь учня біля дошки. Здавалося б, досить узяти ці слова в лапки. Але знаки навколо лапок щоразу інші: усе залежить від того, де стоять слова автора, чим завершується репліка і чи триває авторське речення після вставки.
Нижче — всі правила, які знадобляться у 5–9 класах. Схеми звірено з § 167 «Українського правопису» 2019 року. Умовні літери читаємо так: А, а — слова автора з великої або малої літери; П, п — пряма мова з великої або малої літери.
Що таке пряма мова і слова автора
Пряма мова — це чуже або власне висловлення, передане дослівно, без зміни слів і граматичної будови. Слова автора супроводжують репліку: з них зрозуміло, хто говорить і за яких обставин.
У реченні Учителька нагадала: «Завтра принесіть словники» пряма мова — Завтра принесіть словники, а слова автора — Учителька нагадала. Двокрапка попереджає: далі йде дослівне висловлення.
Коли пряму мову записують у рядок, її беруть в українські кутові лапки «…». Крапку в розповідному реченні ставлять після закритих лапок: «Урок закінчився». Знак питання, знак оклику і три крапки залишають перед ними: «Урок закінчився?», «Яка цікава тема!», «Я ще подумаю…»
Слова автора перед прямою мовою
Якщо спочатку йдуть слова автора, після них ставимо двокрапку. Пряму мову починаємо з великої літери.
| Схема | Приклад |
|---|---|
А: «П». | Марко відповів: «Я вже виконав вправу». |
А: «П?» | Учителька запитала: «Хто пояснить це правило?» |
А: «П!» | Тренер нагадав: «Не поспішайте з відповіддю!» |
А: «П…» | Оленка замислено сказала: «Мабуть, я перевірю ще раз…» |
Перед лапками не потрібне додаткове тире. Запис Учителька сказала: — «Відкрийте зошити» змішує два способи оформлення: рядкову пряму мову в лапках і абзацну репліку з тире.
Пряма мова перед словами автора
Тепер зворотний порядок. Слова автора після репліки починаємо з малої літери, між частинами ставимо тире. Якщо пряма мова — розповідне речення, кінцевої крапки в лапках не буде: після лапок ставимо кому й тире.
| Схема | Приклад |
|---|---|
«П», — а. | «Я перечитаю умову», — пообіцяв Данило. |
«П?» — а. | «Коли починається консультація?» — запитала Софія. |
«П!» — а. | «Я знайшла помилку!» — вигукнула Ірина. |
«П…» — а. | «Не знаю, чи встигну…» — тихо відповів Андрій. |
Після знака питання, знака оклику або трьох крапок кому не додаємо. Тому правильно: «Ти готовий?» — запитав батько, а не «Ти готовий?», — запитав батько.
Окремий випадок — слова автора, що починаються словами так, ось що, ось як і подібними. Коми перед тире тут не буде, Правопис дозволяє тільки тире: «Спершу прочитай правило» — так порадила вчителька.
Слова автора всередині прямої мови
Тут знак залежить від того, у якому місці розірвано висловлення.
Розрив одного речення
Якщо на місці вставки не було б знака або стояли б кома, крапка з комою, двокрапка чи тире, слова автора виділяємо з обох боків комою і тире. Другу частину прямої мови починаємо з малої літери.
| Схема | Приклад |
|---|---|
«П, — а, — п». | «Сьогодні, — пояснила вчителька, — ми повторимо пряму мову». |
Розрив між двома реченнями
Якщо слова автора стоять там, де в прямій мові була б крапка, перед ними ставимо кому й тире, а після них — крапку й тире. Наступне речення прямої мови починаємо з великої літери.
| Схема | Приклад |
|---|---|
«П, — а. — П». | «Я завершив перше завдання, — сказав Назар. — Тепер перевірю розділові знаки». |
«П? — а. — П». | «Ви вже прочитали правило? — запитала вчителька. — Тоді розберімо приклад». |
«П! — а. — П». | «Не забудьте про лапки! — нагадала Олена. — Це важлива частина схеми». |
Знак питання чи оклику при цьому нікуди не зникає: він залишається перед тире, а після слів автора знову йдуть крапка, тире й велика літера.
Розрив після трьох крапок і подвійні слова автора
Три крапки перед тире зберігаємо. Далі дивимося на другу частину репліки: нове речення — після слів автора крапка й тире, продовження попереднього — кома й тире.
«П… — а. — П».— «Я хотіла додати… — замислилася Марія. — Тепер згадала потрібний приклад».«П… — а, — п».— «Можливо… — невпевнено почав Тарас, — варто перевірити відповідь».
Якщо перша частина слів автора пояснює попередню репліку, а друга вводить наступну, після авторських слів ставимо двокрапку й тире:
«П, — а: — П».— «Я залишуся, — сказала Оленка й додала: — А ви починайте без мене».
Пряма мова всередині слів автора
Буває й так: авторське речення починається до репліки й триває після неї. Перед прямою мовою тоді ставимо двокрапку. Знак після лапок визначає будова всього авторського речення.
| Схема | Приклад |
|---|---|
А: «П», а. | Мама сказала: «Я допоможу», але спершу попросила прочитати правило. |
А: «П» — а. | На прохання вчителя Максим відповів: «Я готовий» — і вийшов до дошки. |
А: «П?» — а. | Запитання: «Хто черговий?» — на мить зупинило розмову. |
Кома після лапок потрібна, коли її вимагає продовження речення, наприклад перед але. Тире ставимо, коли на місці прямої мови окремого знака не було б або коли репліка закінчується знаком питання, знаком оклику чи трьома крапками.
Пряма мова і діалог
У діалозі кожну репліку зазвичай пишуть з нового абзацу, перед нею ставлять тире, а лапки не використовують:
— Ти вже виконав вправу?
— Так, але хочу звірити останню схему.
— Перевір також розділові знаки біля лапок, — порадила сестра.
Якщо після репліки стоять слова автора, знаки ті самі, що й у рядковому записі: — Ти готовий? — запитала вчителька.
Рідше кілька коротких реплік подають в одному рядку. Тоді кожну беруть у лапки, а між ними ставлять тире: «Ти готовий?» — «Так». — «Починай». У шкільній письмовій роботі краще триматися абзацного оформлення — його легше читати й перевіряти.
Побачити, як учитель пояснює тему й працює з відповідями учнів онлайн, можна у прикладах відеоуроків. Сама ж тема — частина курсу української мови основної школи.
Як замінити пряму мову непрямою
Непряма мова передає зміст висловлення як частину авторського речення, а не повторює його дослівно. Лапки, двокрапка й тире при цьому зникають.
- Розповідне речення приєднуємо переважно сполучником що: Оля сказала: «Я закінчила вправу» → Оля сказала, що закінчила вправу.
- Прохання або наказ передаємо за допомогою щоб чи неозначеної форми дієслова: Учитель попросив: «Відкрийте підручники» → Учитель попросив, щоб учні відкрили підручники.
- Загальне запитання приєднуємо часткою чи: Мама запитала: «Ти перевірив роботу?» → Мама запитала, чи син перевірив роботу.
- У спеціальному запитанні зберігаємо питальне слово: Софія запитала: «Коли почнеться урок?» → Софія запитала, коли почнеться урок.
Під час перебудови змінюються займенники й особові форми дієслів: я принесу → вона принесе, ми перевіримо → вони перевірять. За потреби уточнюємо слова часу, місця та вказівні слова: сьогодні → того дня, завтра → наступного дня, тут → там, цей зошит → той зошит. В українській мові час дієслова не зсувають механічно: його добирають відповідно до моменту, про який розповідають.
Цитати й лапки
Цитата — це дослівно відтворений уривок з іншого тексту або висловлення. Цитату, включену в авторське речення, беремо в лапки, а знаки розставляємо за правилами прямої мови: У статті зазначено: «Мова розвивається разом із суспільством».
Якщо цитата граматично входить у речення, її можна починати з малої літери: Дослідник наголошує, що «мова зберігає історичну пам’ять народу». Пропуск у цитаті позначають трьома крапками. Самостійні висловлення, зокрема епіграфи, за § 167 лапками не виділяють.
Лапки ставимо лише навколо дослівного фрагмента. Переказ чужої думки своїми словами — це не цитата, тому брати його в лапки не можна.
Типові помилки школярів
- Тире замість двокрапки: Автор сказав — «Я згоден». Правильно: Автор сказав: «Я згоден».
- Крапка перед закритими лапками: «Я згоден.» Правильно в рядковому записі: «Я згоден».
- Зайва кома після питання: «Ти згоден?», — запитала Оля. Правильно: «Ти згоден?» — запитала Оля.
- Велика літера у словах автора: «Я згоден», — Сказала Оля. Правильно: «Я згоден», — сказала Оля.
- Лапки в абзацному діалозі: перед реплікою з нового абзацу достатньо тире.
- Дефіс замість тире: між прямою мовою і словами автора ставимо довге тире з пробілами, а не короткий дефіс.
Короткі вправи для самоперевірки
Розставте розділові знаки й поясніть схему.
- Учителька сказала сьогодні ми повторимо пряму мову
- Коли здавати роботу запитав Максим
- Я вже почала відповіла Соломія але хочу перевірити приклад
- Ти бачиш помилку запитала сестра тоді виправ її
- Перебудуйте непрямою мовою: Олег сказав: «Я принесу цей словник завтра».
Відповіді:
- Учителька сказала: «Сьогодні ми повторимо пряму мову». —
А: «П». - «Коли здавати роботу?» — запитав Максим. —
«П?» — а. - «Я вже почала, — відповіла Соломія, — але хочу перевірити приклад». —
«П, — а, — п». - «Ти бачиш помилку? — запитала сестра. — Тоді виправ її». —
«П? — а. — П». - Олег сказав, що принесе той словник наступного дня.
Наостанок — робочий порядок: спершу знайдіть межі дослівної репліки, далі — місце слів автора, і аж тоді добирайте схему. Тримати в пам’яті знаки окремо від будови речення значно важче.
