План тексту — це короткий перелік його частин у тому порядку, у якому вони йдуть. Щоб скласти план, текст ділять на смислові частини й кожну називають одним пунктом. За готовим планом можна відновити зміст.
Плани розрізняють за двома ознаками. За будовою план буває простим, без підпунктів, або складним, із підпунктами. За формою пунктів він буває номінативним, питальним чи тезовим. У номінативному плані пункти записано назвами, у питальному — запитаннями, у тезовому — твердженнями.
Якщо дитина вчиться в 1–4 класі, почніть з розділу про початкову школу.
Приклад: один текст і три плани
Найпростіше побачити різницю на одному тексті. Його склали для цієї статті й навмисно зробили коротким.
Загублений рюкзак
У п’ятницю Олеся поверталася зі школи автобусом. Вона задивилася у вікно й вийшла на своїй зупинці без рюкзака. Помітила це, лише коли автобус уже рушив.
Удома мама не сварила Олесю. Вона знайшла на сайті перевізника номер диспетчерської й подзвонила. Диспетчерка попросила назвати маршрут, час поїздки й описати рюкзак.
Увечері водій оглянув салон на кінцевій зупинці й знайшов рюкзак під сидінням. Його залишили в диспетчерській.
Наступного ранку Олеся сама поїхала по рюкзак. Відтепер, виходячи з автобуса, вона щоразу озирається на своє сидіння.
У цьому тексті кожен абзац — окрема частина історії, тож у простому плані буде чотири пункти.
| Частина | Номінативний план | Питальний план | Тезовий план |
|---|---|---|---|
| 1 | Рюкзак, забутий в автобусі. | Як Олеся залишила рюкзак в автобусі? | Олеся задивилася у вікно й вийшла з автобуса без рюкзака. |
| 2 | Дзвінок мами в диспетчерську. | Куди подзвонила мама? | Мама подзвонила в диспетчерську перевізника. |
| 3 | Знахідка на кінцевій зупинці. | Де знайшли рюкзак? | Водій знайшов рюкзак під сидінням на кінцевій зупинці. |
| 4 | Повернення рюкзака й нова звичка. | Чим закінчилася історія? | Олеся забрала рюкзак і тепер, виходячи з автобуса, щоразу озирається на сидіння. |
За номінативним планом зручно переказувати текст, який щойно прочитали. Питальний план можна перетворити на перевірку розуміння. Попросіть дитину відповісти на кожне запитання своїми словами й показати, де в тексті вона знайшла підказку. Тезовий план зазвичай довший. У нашому прикладі третя теза додає дві подробиці: хто знайшов рюкзак і де він лежав.
Як скласти план тексту: покроково
- Прочитайте текст до кінця. Так легше побачити, з яких частин він складається.
- Визначте тему й головну думку. Тема — про що цей текст? Головна думка — що автор хотів сказати? Тема тексту «Загублений рюкзак» — як Олеся забула рюкзак в автобусі й отримала його назад. Головну думку можна сформулювати, наприклад, так: помилку вдається виправити, якщо діяти спокійно.
- Поділіть текст на смислові частини. Кожна частина розповідає про щось одне. У підручниках таку тему частини називають мікротемою. Підказкою можуть бути абзаци, але межа частини не завжди збігається з абзацом.
- Назвіть кожну частину. Одним пунктом, коротко, своїми словами. Пункт називає головне в частині й не переказує всіх подробиць.
- Запишіть пункти в потрібній формі. Якщо завдання вимагає питального чи тезового плану, так записують кожен пункт. Якщо форму не задано, оберіть одну й тримайтеся її.
- Перевірте план переказом. Закрийте текст і перекажіть його за планом. Якщо якась частина випала або пункти йдуть не в тому порядку, план треба виправити.
Які бувають види плану
| Ознака | Вид плану | Як записують пункти | Приклад пункту |
|---|---|---|---|
| будова | простий | лише основні пункти, по одному на кожну головну частину | Знахідка на кінцевій зупинці. |
| будова | складний | основні пункти й підпункти, які їх розкривають | Дзвінок мами в диспетчерську: а) номер на сайті перевізника; б) запитання диспетчерки. |
| форма пунктів | номінативний (називний) | коротка назва частини, головне слово в називному відмінку | Дзвінок мами в диспетчерську. |
| форма пунктів | питальний | запитання до частини | Куди подзвонила мама? |
| форма пунктів | тезовий | коротке твердження про головне в частині | Мама подзвонила в диспетчерську перевізника. |
Ці дві ознаки не виключають одна одну. Складний план може бути номінативним, а простий — питальним.
У підручнику для 6 класу (автори А. В. Онатій і Т. П. Ткачук) описано простий, складний і питальний план, а пункти простого й складного там здебільшого записано назвами. Терміни «номінативний» і «тезовий» докладно пояснено в підручниках С. В. Шевчук, які наведено в джерелах.
Як скласти складний план
Складний план починають з простого. Спершу назвіть великі частини тексту, а потім вирішіть, яку з них варто поділити.
- Складіть простий план. Це будуть основні пункти.
- Перечитайте кожну частину окремо. Поділіть лише ту частину, де бачите кілька окремих думок або подій.
- Запишіть їх підпунктами. У нашому зразку підпункти позначено літерами а), б).
- Перевірте поділ. Якщо вийшов лише один підпункт, подумайте, чи не об’єднати його з основним пунктом.
Ось складний номінативний план до тексту «Загублений рюкзак». Підпункти мають не всі пункти, і це нормально: дрібнити варто лише ті частини, де справді є кілька подій.
1. Рюкзак, забутий в автобусі:
а) дорога зі школи;
б) неуважність на зупинці.
2. Дзвінок мами в диспетчерську:
а) номер на сайті перевізника;
б) запитання диспетчерки.
3. Знахідка на кінцевій зупинці.
4. Повернення рюкзака й нова звичка:
а) поїздка по рюкзак;
б) звичка озиратися на сидіння.
Ми оформили його так, як у зразку з підручника для 6 класу (автори А. В. Онатій і Т. П. Ткачук).
- Після основного пункту з підпунктами стоїть двокрапка.
- Підпункти пишемо з малої літери, а власні назви, як-от «Олеся», зберігають велику.
- Між підпунктами ставимо крапку з комою, після останнього ставимо крапку.
- В інших посібниках підпункти нумерують цифрами: 2.1, 2.2.
Якщо вчитель дав свій зразок, дотримуйтеся його.
Що таке номінативний план
У номінативному, або називному, плані кожен пункт — коротка назва частини. Головне слово в такій назві стоїть у називному відмінку. У наших прикладах це іменники, як у пунктах «Знахідка на кінцевій зупинці» чи «Повернення рюкзака». У підручнику С. В. Шевчук для 10 класу зазначено, що здебільшого послуговуються саме таким планом.
Щоб перетворити речення на назву, дайте події коротке ім’я з іменником на чолі:
- «Олеся забула рюкзак» → «Забутий рюкзак» (головне слово «рюкзак»);
- «Мама подзвонила в диспетчерську» → «Дзвінок у диспетчерську» (головне слово «дзвінок»);
- «Водій знайшов рюкзак» → «Знахідка водія» (головне слово «знахідка»).
Допомагають слова на зразок «пошуки», «повернення», «зустріч». Вони називають дію, але залишаються іменниками.
Що таке тезовий план
У тезовому плані кожен пункт — коротке твердження про головне в частині. Таке твердження називають тезою. Тезовий план зазвичай довший за номінативний і зберігає більше подробиць. З пункту «Знахідка на кінцевій зупинці» не видно, хто знайшов рюкзак і де він лежав, а з тези «Водій знайшов рюкзак під сидінням на кінцевій зупинці» — видно.
Тезовий план зручний для навчальних і наукових текстів: параграфа з історії, статті, розділу підручника. Його можна скласти перед конспектом, рефератом чи доповіддю. Як скласти план реферату й розгорнути його в текст, ми пояснюємо в статті як написати реферат.
Теза не повинна переказувати всю частину. Перевірте кожен пункт двома запитаннями. Чи передає він одну головну думку? Яку подробицю можна прибрати, щоб думка збереглася? Тезу плану не варто плутати з тезою твору-роздуму. У роздумі теза — це думка, яку автор доводить.
План переказу і план твору: у чому різниця
План переказу складають до чужого тексту. Частини вже є, їх треба знайти й назвати. План твору складають до тексту, якого ще немає. Перед тим як писати твір, намітьте початок, основну частину й кінцівку.
Для твору план зазвичай спирається на будову типу мовлення. Розповідь іде за подіями, опис — за ознаками предмета, роздум складається з тези, доказів і висновку. Як визначити тип і побудувати текст за ним, ми розбирали в статті про типи мовлення. Покроковий план роботи над твором-роздумом на 15 хвилин є в статті як написати твір-роздум.
Як складають план тексту в початковій школі
У 1–4 класах план спершу допомагає переказувати, а з 3 класу дитина складає його сама. Беріть короткі знайомі тексти й пробуйте такі способи:
- малюнковий план до казки. Візьміть знайому казку з кількома виразними подіями. Нехай дитина намалює три-чотири головні події, а потім разом підпишіть кожен малюнок. Підписи й будуть пунктами плану;
- три запитання до всієї історії. З чого все почалося? Що сталося далі? Чим усе закінчилося? Три короткі відповіді вже складають простий план;
- запитання «хто?» і «що зробив?». Відповідь на них для кожної частини — майже готовий пункт.
Що передбачають програми за класами
У 1–2 класах дитина переказує з опорою на поданий план, а в 3 класі вже складає план сама. Види плану є окремою темою 6 класу, а в 7–9 класах учні працюють зі складним планом. Школа може працювати за іншою програмою, тож теми можуть припадати на інші класи.
| Клас | Що передбачають програми (станом на 2026 рік) |
|---|---|
| 1 | Дитина переказує знайому казку чи короткий прослуханий текст. Опорою є подані малюнки, словосполучення, запитання, план. |
| 2 | Дитина усно переказує текст з опорою на ілюстрацію, план, опорні слова, словосполучення. |
| 3 | Дитина сама складає план до невеликого за обсягом і нескладного за будовою художнього тексту. До такого самого науково-художнього тексту вона складає словесний і малюнковий план. |
| 4 | Дитина складає план оповідання, казки, статті й будує текст за поданим планом. За Державним стандартом початкової освіти на кінець 4 класу вона на основі тексту створює план, таблицю, модель. |
| 6 | У програмі є тема «План тексту. Види плану». Учень слухає текст і сам складає простий план. |
| 7 | Учні слухають або читають текст і разом складають план із підпунктами. Переказують за простим планом. Окремі твори, зокрема твір-роздум, пишуть за складним планом, який учень склав сам. |
| 8–9 | Окремі письмові перекази й твори учень пише за самостійно складеним складним планом. На кінець 9 класу він самостійно складає і компонує складний план. |
Таблиця спирається на такі програми. Для 1–4 класів це типові освітні програми, розроблені під керівництвом О. Я. Савченко, і Державний стандарт початкової освіти. Для 6 класу це модельна навчальна програма для 5–6 класів Н. Б. Голуб і О. М. Горошкіної, а для 7–9 класів — модельна програма авторського колективу О. В. Заболотного. Рядка для 5 класу немає, бо в програмі Н. Б. Голуб і О. М. Горошкіної тема про види плану стоїть у 6 класі.
Типові помилки в плані
- Пункт переказує частину. «Олеся задивилася у вікно, вийшла на зупинці й побачила, що рюкзака немає, коли автобус рушив» — це вже не план, а переказ.
- Форма не та, що в завданні. Учитель просив питальний план, а частину пунктів записано назвами.
- Пропущена частина. Перевірте, чи останній пункт передає, чим закінчилася історія.
- Переставлені пункти. План має йти за текстом, навіть якщо дитині здається, що якась частина важливіша.
- Нерівні пункти. Один пункт охоплює пів тексту, інший — одне речення. Тоді великий пункт варто поділити.
- Один підпункт. Якщо в пункті є лише а), подумайте, чи не об’єднати підпункт з основним пунктом.
Як допомогти дитині скласти план удома
Допомагайте запитаннями, а не готовими пунктами. Оберіть одну вправу й почніть із запитання про першу подію.
- Назви для подій. Візьміть текст, де кожен абзац розповідає про окрему подію. Нехай дитина дасть кожній події коротку назву. Якщо два абзаци описують одну подію, спробуйте придумати для них спільну назву.
- Розрізаний план. Запишіть пункти плану на окремих смужках паперу й перемішайте. Дитина має прочитати текст і розкласти смужки в правильному порядку.
- Переказ без тексту. Дитина складає план, закриває книжку й переказує. Якщо вона збилася, поверніться до місця, де вона зупинилася. Перечитайте його разом і перевірте, чи варто уточнити пункт.
- План мультфільму. Після перегляду назвіть по черзі головні події. Це та сама навичка, тільки без зошита.
- Один план — три форми. Перепишіть номінативний план у питальний, а потім у тезовий, намагаючись зберегти той самий зміст. Так дитина бачить, що змінюється форма запису.
Якщо дитина краще запам’ятовує через картинки, план можна намалювати у вигляді схеми з гілками. Як це робити, розповідаємо в статті про ментальну карту.
