За дослідженнями психологів – для досягнення успіху значення мотивації важливіше навіть за інтелектуальні здібності. Мотивація визначає наполегливість та цілеспрямованість, без яких практично неможливо досягти мети. Але не всі школярі мотивовані на навчання, часто вони не виконують домашні завдання, відволікаються на сторонні справи, взагалі не бажають навчатись, і цьому є кілька причин:

• Учень не готовий до навчання. При цьому батьки вважають, що у їхньої дитини широкий світогляд, що вона випереджає у розвитку однолітків, але може мати місце психологічна неготовність до навчання. Таким дітям важко підпорядковуватись режиму, вони не можуть довго зосереджувати увагу на поясненнях учителя. Якщо мова йде про першокласників, то варто відкласти навчання на рік. Стосовно старших школярів, то їм варто допомогти привчити себе до певного режиму та виконувати вправи для підвищення рівня уваги.
• Другою причиною неуспішності у навчанні може бути конфліктна ситуація з учителем або з однокласниками, булінг. Якщо не вдається вирішити її на користь дитини, варто подумати про зміну форми навчання, наприклад перейти на дистанційне навчання.
• Наступною причиною неуспішності у навчанні можуть стати завищені вимоги до дитини, що значно перевищують її можливості. Наслідком цього є невпевненість дитини у власних здібностях, занижена самооцінка та втрата бажання учитися.

Існує кілька практичних порад стосовно підвищення мотивації до навчання

1. Індивідуальний підхід. Відомо, що люди сприймають інформацію по різному: хтось візуально, комусь краще на слух, а іншим потрібно все помацати та потримати. Деякі ловлять інформацію злету, іншим треба кілька повторень та більше часу. І задовольнити різні можливості учнів у засвоєнні матеріалу можливо за допомогою дистанційного навчання.
2. Особистий приклад. Відомо, що діти виховуються шляхом наслідування поведінки своїх батьків. Тому батькам варто ділитись із дітьми власним досвідом, переживаннями, уподобаннями, хоббі, захопленнями, коли вони були у віці своєї дитини. Наводити приклади подолання складних ситуацій, зокрема у навчанні. Також навести приклади відомих або знайомих людей, що досягли успіху завдяки наполегливості та високому рівню знань.
3. Постановка мети. Варто допомогти дитині вчасно та правильно визначити мету, оскільки це надає натхнення, підвищує віру у власні сили. При цьому варто визначити перспективні (далекоглядні) та коротострокові (поточні) цілі і обов’язково закцентувати увагу на проміжних результатах. Дана тактика підвищує бажання навчатись та налаштовує на кінцевий результат при досягненні мети.
4. Організація робочого місця та простору. Забезпечте дитині зручний стіл та стілець та інші меблі, освітлення робочого місця, привабливе канцелярське приладдя. Під час занять, особливо онлайн-уроків, подбайте про усунення сторонніх звуків та інших факторів, що відволікають. Допоможіть дитині організувати режим навчання та відпочинку, навчіть розподіляти навантаження для попередження перевтоми та ставити реальні для виконання цілі, що відповідають її можливостям.
5. Захоплення. Найкращий з мотивуючих факторів. Звичайно, однаково вподрбати всі шкільні предмети неможливо, однак існують такі, що зацікавлять дитину найбільше, а це в цілому підвищує ефективність навчання. З боку вчителя підвищити зацікавленість предметом можуть використання інноваційних технологій для подачі матеріалу, його доступність, зрозумілість і цікавість викладання. З боку батьків зацікавити предметом можна в такий спосіб: підібрати захоплюючі книги, незвичний матеріал щодо використання знань з шкільного предмету, відвідувати разом з дитиною тематичні виставки, музеї, інтерактивні майданчики тощо з метою розширення її світогляду.
6. Пофантазуйте про професію. Розповідайте дитині про цікаві та реальні факти з різних професій, запитуйте про її бажання. Це перспективна мета, до якої потрібно рухатись уже зараз, отримуючи знання для її реалізації. Нехай протягом дорослішання вибір професії змінюється, головне – розуміння, що в будь якій сфері діяльності необхідні знання і з математики (розвиває аналітичність, структурність, логічність мислення), і з фізики й хімії (знадобляться, принаймні, у побуті), і з мови (іноземна – розширює коло спілкування та можливості, українська – грамотність та вміння висловлюватись допомагають при спілкуванні) і т.п.
7. Винагорода. Отримання не лише матеріального, а й емоційного задоволення – досить потужний стимул до навчання. Завдяки йому у свідомості закріплюється уявлення про позитивний фактор докладання зусиль, тобто щоб досягти успіху, потрібно працювати (навчатись). Психологи зазначають, що при систематичних покараннях та примусах виконувати уроки буде зворотній ефект. Тому варто підібрати для дитини винагороду за успіхи у навчанні, якій вона зрадіє (можна обговорити заздалегідь). Не потрібно заохочувати в процесі досягнення результату та якщо результат не досягнуто. І не варто «задарювати» дитину подарунками з будь якого приводу – так втратиться цінність отримання знань. Позитивні емоції при отриманні винагороди за результат стимулюватимуть до подальшого навчання, отже для досягнення наступної мети не шкода буде часу та зусиль.

Пам’ятайте: хто з дитинства звик ставити перед собою цілі, тому й в подальшому простіше буде отримувати нові знання, орієнтуватись й адаптуватись у світі, який швидко змінюється, робити успішну кар’єру.

Психолог школи АКЦЕНТ

Математику изучать надобно, поскольку

она в порядок ум приводит

М. Ломоносов

Поміркуємо про вивчення математики, і чи так вже вона потрібна усім учням. І чи справедливо, що з 2021 року введено обов’язкову ДПА у формі ЗНО з математики?

 Існує таке висловлювання, що МАТЕМАТИКА – це МОВА, ЯКОЮ СПІЛКУЄТЬСЯ ПРИРОДА. Дійсно, природу можна не тільки спостерігати та насолоджуватись нею, її можна описати, подавши у вигляді математичних розрахунків. При цьому, ми усідомлюємо структуру та взаємозв’язки різноманітних природних подій, вибудовуємо моделі та прогнозуємо очікувані стани різноманітних природних (і не тільки) явищ. Завдяки застосуванню математики немає потреби проводити небезпечні для життя експерименти перед реалізацією проектів (наприклад, у медицині, в освоєнні космосу тощо). Спочатку проводяться математичні розрахунки «на папері», що дозволяє не ризикувати життям людей.

Застосування математичних розрахунків спостерігаються всюди: у роботі усіх деталей автомобілів та іншого транспорту, у комп’ютерах та гаджетах, у проектах різноманітних споруд (будинків, пам’ятників) та ландшафтному дизайні, при прогнозуванні погоди, у медицині при проектуванні медичних пристроїв та для визначення ефективності лікування, і звичайно, при реалізації бізнес-проектів. А щодо юристів, то розвинене математичне мислення допомагає їм вибудовувати складні комбінації варіантів захисту у суді, або віднаходити нетипові (але законні) способи «взаємодії» із законодавчою базою та придумувати нетривіальні рішення.

Математика розвиває інтелектуальні здібності: критичність мислення, здатність узагальнювати та аналізувати події та явища (як профілактика надмірній навіюваності та протидія впливу маніпуляторів), абстрактність мислення (як передумова розвитку уяви та творчості), підвищує швидкість мислення, покращує концентрацію уваги та «тренує» різні види пам’яті.

Коли учитель стверджує, що в учня «гуманітарний склад розуму», і тому він не може розв’язувати задачі – це всього лише спроба виправдати невміння (або небажання) такого учителя належним чином розвивати в усіх учнів математичні здібності. Базовими навичками математичного мислення здатен оволодіти кожен інтелектуально здоровий учень, просто для одних це буде дещо важче, ніж для інших. Адже сучасна українська школа пропагує індивідуальний підхід до кожної дитини!

Не є виключенням і наша дистанційна школа, де вивчення математики є пріоритетним напрямом у навчанні. Для засвоєння усіма учнями базового рівня математики та розвитку математичних здібностей пропонуються:

— уроки з математики в режимі онлайн з 5 по 11 клас, де учні в реальному часі спілкуються з учителем та з одонкласниками

— авторські відеопрезентації до кожного уроку з математики, де у доступній формі викладено навчальний матеріал

— опорний конспект для учнів до кожного уроку

— тестове завдання після кожного уроку для самоперевірки

— онлайн консультації з учителем щодо незрозумілих питань

— тематичні контрольні роботи

— контрольні роботи за семестр

— курси підготовки до ДПА і ЗНО з математики

— «Математичні родзинки» — 2 додаткових курси (для учнів 4-6 та 7-9 класів), у яких детально розглядаються складні теми з математики; курс містить відео презентації, онлайн уроки та домашні завдання і розрахований на учнів, у яких залишилися «прогалини» у розумінні певних тем з математики.

Отже, математику під силу опанувати усім учням, і не варто розподіляти їх на «технарів» або «гуманітаріїв». Оволодіння базовими знаннями з математики корисне для будь-якої сфери діяльності.

Психолог школи АКЦЕНТ

«Ошибки учителей не так заметны,

но они обходятся людям не менее дорого»

из к/ф «Ирония судьбы…»

При спілкуванні між учителем та учнями відбувається не тільки процес навчання, а ще й здійснюється виховний вплив. Хоча основна функція виховання та відповідальність за нього належить батькам дитини, робота педагога також сприяє формуванню її особистості.

У традиційній класифікації професій  (за Клімовим) «учитель» відноситься до так званої галузі «Людина-Людина», тобто предметом праці тут є люди. Це означає, що для ефективної діяльності учитель повинен володіти певними навичками взаємодії з іншими людьми, з учнями та їхніми батьками: знання навчального предмету, уміння логічно та доступно його викладати, достатній рівень критичного мислення та адекватної самооцінки, уміння тримати дисципліну на уроці, володіння лідерськими якостями та навичками ефективної комунікації, вміння опановувати себе у стресових ситуаціях, здатність до рефлексії, розвинене почуття гумору, позитивне налаштування та творчий підхід до своєї роботи.

Саме від того, якою особистістю є учитель, наскільки критично він ставиться до власної діяльності, її успішності або неуспішності, наскільки готовий прислухатись до рекомендацій фахівців (лікарів, психологів), визнавати та виправляти власні помилки, наскільки учитель адаптивний у ситуаціях, що змінюються, залежить рівень розвитку вказаних навичок, а головне – вплив навчально-виховної його діяльності на учнів.

Чи завжди є розуміння та можливість учителів відповідати вказаним вимогам в умовах звичайної школи? Адже зараз відбувається реформування освітньої галузі, а ситуація, що змінюється, – це завжди стрес для будь-якої людини. І учителі не є виключенням. Чи завжди вистачає часу та можливостей для відновлення? Перебуваючи у напруженому та виснаженому стані, учитель не завжди готовий якісно проводити уроки, адекватно комунікувати з учнями. І, можливо, для декого з учнів це певне «загартовування» або «стимул для розвитку». Але для учнів більш вразливих – це певне психічне навантаження, адже учитель для учнів в умовах традиційного навчання має бути авторитетом, до якого прислуховуються та виконують усі його вказівки. Чи не так?

В умовах дистанційного навчання від учителя вимагаються знання предмету, доступність та послідовність його викладення, творчий підхід до подачі навчального матеріалу та контролю засвоєння учнем знань. За такої форми здобуття освіти учні не є залежними від емоційного стану учителя, від його виснаження, від того, здатен учитель підтримувати дисципліну протягом уроку або адекватно відреагувати та захистити учня у ситуації булінгу (що не є виключенням в умовах звичайної школи). При дистанційному навчанні учитель є в певному сенсі «інструментом» здобуття освіти, провідником у світ знань, – дещо пафосно, але по суті. За такої форми спілкування учень навчається конструктивно підходити до власної діяльності та вирішення проблемних питань, вчиться розподіляти та цінувати час, що сприяє його самостійності та дорослішанню.

Психолог школи АКЦЕНТ

Життя будь-якого організму – це безперервне пристосування до умов мінливого середовища. Під адаптацією зазвичай розуміють процес ПРИСТОСУВАННЯ до ситуації або умов, що змінилися.

Соціально-психологічна адаптація дитини до зміни форми навчання або перехід до нової школи здійснюється шляхом засвоєння певних норм і правил та пристосування до них. Тривалість такої адаптації – зазвичай від 3 тижнів до 3 місяців. Протягом зазначеного періоду важливо, щоб батьки допомогли своїй дитині у засвоєнні нового життєвого розпорядку, були готові консультуватись та співпрацювати з учителями. Особливо це необхідно учням початкової школи та 5-6-класникам. На що батькам варто звернути увагу та у чому полягає їхня допомога в період адаптації дитини до школи:

1. Важливо на перших етапах самим розібратися у структурі процесу навчання, з його правилами та можливостями, допомогти та пояснити це дитині, щоб в подальшому вона навчалася самостійно, без допомоги батьків, а лише консультуючись з учителями.
2. Допомогти дитині у плануванні та дотриманні стабільного режиму дня. Слідкувати, щоб були достатніми рухова активність та відпочинок. Подбати про режим та необхідну тривалість сну.
3. Навчити дитину адекватно оцінювати її власні досягнення, порівнюючи минулі та теперішні результати. Хвалити дитину не в цілому, а за конкретні успіхи, роблячи акценти на сильних сторонах її особистості.
4. Час від часу запитувати у дитини, про що цікаве або незвичне вона дізналася під час навчання, який матеріал викликає труднощі із засвоєнням. Важливо, щоб дитина ділилася з батьками власними успіхами, відкриттями, сумнівами, а не формально звітувала про оцінки.
5. Залучати дитину та самим брати участь у шкільних заходах. При виникненні складних або конфліктних ситуацій, ділитися власним досвідом подолання труднощів. За необхідності звертатись за рекомендаціями до шкільного соціального педагога або психолога.
6. Не знецінювати і не принижувати авторитет учителя в очах дитини, оскільки повага до вчителя – важливий механізм впливу на підвищення мотивації до навчання, особливо для молодших школярів.
7. Звертати увагу на власні почуття та переживання. Часто від батьків до дітей передаються тривога, побоювання та невпевненість відносно школи. Підвищують напруження також надмірні очікування досягнень від дитини, як негативні, так і завищені позитивні, тому важливо сприяти формуванню у дитини адекватної позитивної самооцінки.

Психолог школи АКЦЕНТ